У самому серці Тернополя, на вулиці В’ячеслава Чорновола, розташований магазин, який уже тривалий час спеціалізується на продажі компакт-дисків. Останнім часом він набув статусу своєрідного ретро-закладу, пропонуючи покупцям музику минулих десятиліть. Увагу громадськості привернув асортимент цієї крамниці, який включає диски з російською попсою, “русскім роком” та московським шансоном.
Наприклад, Міхаіл Шуфутінскій – російський співак, який виступав у Криму після 2014 проку та занесений до “Миротворця”. Його диск красується на видноті. Бард Алєксандр Новіков відкрито підтримав агресію Росії проти України у 2022 році. Його альбом червоніє на розкладці. Діана Арбеніна, збірник якої випендрюється вгорі, виступала у Криму після анексії та інформаційно підтримує війну проти України (теж внесена до “Миротворця”). Це лише кілька артистів, чиї твори не мали б продавати у Тернополі.
Проте, музичні носії відкрито виставлені на продаж, розміщені на видному місці серед інших товарів. Така ситуація викликала обурення у мешканців міста, особливо з огляду на війну України проти російської агресії.
Суспільний резонанс
Продаж російськомовного контенту в умовах війни та загальнодержавної політики обмеження використання російської мови в медіа-просторі викликає низку питань. Зокрема:
- Чи відповідає така комерційна діяльність чинному законодавству України?
- Як реагують правоохоронні органи на подібні випадки?
- Яку позицію займають самі продавці та власники магазину?
Важливо зазначити, що згідно з українським законодавством, пряма заборона на продаж російськомовної музики, створеної до початку повномасштабного вторгнення, відсутня. Проте існують обмеження щодо публічного використання такого контенту, особливо якщо він містить пропаганду чи висловлювання на підтримку агресора.
Шляхи вирішення проблеми
Ситуація, що склалася, вимагає зваженого підходу. Звісно, не варто відразу вживати кардинальних заходів, проте проведення роз’яснювальної роботи з власниками та продавцями магазину щодо етичності продажу такої продукції в умовах війни буде досить навіть доречним.
Важливо підкреслити, що метою цих дій не є закриття магазину чи завдання шкоди бізнесу. Навпаки, йдеться про пошук компромісу та адаптацію асортименту до сучасних реалій та суспільних очікувань.
Ця ситуація є яскравим прикладом того, як культурні та комерційні практики минулого стикаються з новими суспільно-політичними реаліями. Вона також демонструє необхідність постійного діалогу між бізнесом, громадськістю та владою для знаходження балансу між комерційними інтересами та національними цінностями.
P.S. Редакція намірено не називає торгову точку, аби не зчиняти додаткової напруги в суспільстві та закликає бізнес до самостійного налагодження ситуації.
