В умовах повномасштабної війни Україна зіткнулася з критичною потребою у кваліфікованих кадрах для реабілітації військових та цивільних. Тернопільський національний медичний університет імені І. Горбачевського став одним із чотирьох вишів, що першими впровадили магістерську програму з підготовки фахівців з протезування та ортезування.
Новий підхід до реабілітації
Раніше в Україні підготовкою технічних кадрів займалися переважно технічні університети, фокусуючись виключно на виробництві виробів. Проте сучасна магістерська програма в ТНМУ пропонує значно ширший підхід. Студенти вчаться не просто збирати протези, а стають повноцінними учасниками мультидисциплінарної команди. Це означає, що фахівець супроводжує пацієнта на всіх етапах: від первинної консультації після ампутації до повної соціальної адаптації.
Ключові компетенції випускників:
- Глибоке розуміння біомеханіки та патологічної ходи.
- Взаємодія з фізичними терапевтами, ерготерапевтами та психологами.
- Робота з сучасними біонічними протезами верхніх та нижніх кінцівок.
- Застосування інноваційних медичних технологій.
Міжнародна співпраця та експертиза
Термін навчання за цією програмою становить 1 рік і 10 місяців, що дозволяє у стислі терміни підготувати висококласних спеціалістів. Важливу роль у створенні навчального плану відіграла громадська організація «Протез Хаб». Завдяки цій співпраці студенти ТНМУ отримали доступ до досвіду провідних світових експертів. Зокрема, до викладання залучили фахівців зі Шведського університету Jonkoping та сертифікованого експерта за програмою ABC Остіна Девідса.
Завідувачка кафедри медичної реабілітації Тетяна Бакалюк наголошує, що така інтеграція міжнародних стандартів дозволяє українським студентам опановувати найскладніші методики протезування. Випускники програми зможуть працювати не лише у клініках та на виробництвах, а й займатися науковою діяльністю, розробляючи власні інноваційні рішення для покращення якості життя пацієнтів.
Перспективи галузі
Запровадження магістратури з протезування стало стратегічним кроком для медичної системи України. Попит на таких фахівців залишатиметься високим ще тривалий час, тому університети продовжують вдосконалювати навчальні бази. Підготовка нової генерації протезистів — це не лише технічне завдання, а й важлива місія з повернення людей до повноцінного життя після важких травм.
Висновок: Завдяки впровадженню сучасних освітніх програм, Україна формує потужний кадровий резерв, здатний забезпечити якісну реабілітацію та протезування на рівні світових стандартів.
