Тернопільщина втратила на війні ще одного Героя. В ході визволення Харківщини від російських окупантів загинув чортків’янин Василь Мармус – син лідера Росохацької групи Володимир Мармуса, – пише За Збручем.
Про важку втрату повідомили на сторінці Чортківської міської ради.
“Розв’язана російською федерацією жорстока кровопролитна війна продовжує забирати життя найкращих синів та доньок України. Не встигли оговтатись від непоправної втрати – загибелі чортків’янина Скуржанського Андрія, як до нашого міста надійшла чергова жахлива звістка… У боях за визволення Харківщини загинув боєць 80-ої окремою десантно-штурмової бригади Василь Мармус.
У Василя залишились мама, батько, дружина та донечка.
Всі, хто знав Василя, в унісон твердять, що позитивнішої та кращої людини за нього – не знають. Він завжди з азартом брався за нові справи та все доводив до кінця. Коли почалась війна, не зміг залишатись осторонь та пішов служити добровольцем…
Василь змалку навчився любити Україну та знав ціну нашої Незалежності, адже виріс у знаній в наших краях патріотичній сім’ї. Його батько – Володимир Мармус – відомий громадсько-політичний діяч, учасник національно-визвольних змагань, член легендарної «Росохацької групи», яка в ніч на 22 січня 1973 року вивісила у Чорткові українські прапори. За це його засудили до 6 років позбавленні волі у колонії суворого режиму з наступним засланням на 5 років…
Коли у Чорткові зустрічатимуть тіло Героя та дату похорону повідомимо згодом.
Чортків знову у жалобі… Пам’ятаймо щосекунди, якою ціною Україна повертає окуповані території та кров’ю скількох синів та доньок утверджується наша Незалежність…”, – ідеться у повідомленні.
У соцмережах люди масово висловлюють співчуття з приводу загибелі Василя. Друзі і знайомі діляться теплими спогадами про Людину, яка віддала за Україну і за нас усіх найдорожче – власне життя.
“Друже, Василь Мармус, провожаючи тебе захищати нашу неньку-Україну, я чекав тебе живим!!! Від сьогодні ти залишишся у наших спогадах Героєм, таким завжди веселим, дружнім, ти – кращий! Тебе дуже не вистачатиме”, – написав друг загиблого Захисника Володимир Рудик.
“У боях за визволення Харківщини поклав життя чортківчанин Василь Мармус, боєць 80 десантно-штурмової бригади.
Мій однокласник, справжній патріот України, козак, талановитий музикант, батько.
Вася був першим хто включив мені Рамштайн – його улюблий гурт на той час, я й не знав, що є важка музика і вона така крута, змінило все моє життя. Стільки років дружби і спогадів…
Радість від визволення наших міст йде разом із такими страшними новинами.
Вася, ти був найкращим із нас, таким ти і залишишся назавжди”, – ідеться у дописі Ігоря Гевка.
“Ми мали зустрітися десь у Краматорську. Або в Чорткові. Я уявляла собі цю картину: Василь з батьком на дивані, в куті кімнати прапор, на стінах — старовинні ікони, а на полицях десятки однакових томів про ОУН-УПА: діаспорянські видання. Я була тут минулого літа.
Мені дуже хотілося написати матеріал про Василь Мармус. Дуже. Про сина свого батька Володимира Мармуса — дисидента, політв‘язня і чоловіка, що 1973-го року разом з друзями вивісив у Чорткові синьо-жовті прапори і відсидів за це сім років. Коли я побачила, що Василь воює, дуже загорілася — такою символічною була їхня родинна історія: те, що почав батько, нині закінчує син.
З Василем ми домовилися, як тільки він вирветься в Покровськ, Краматорськ чи, може, пощастить у Чортків, додому, на кілька днів, я примчу. Час від часу ми переписувалися, щоб звіритися. А на останнє моє повідомлення Василь чотири дні не відповідав. А я не мала сил радіти усім успіхам нашої армії, бо боялася.
Вночі я дізналася, що Василь загинув”, – розповіла відома журналістка Христина Коціра.
Вічна пам’ять Герою!
