Розповіді про побачене та пережите мешканцями Чернігова, Бучі, Гостомеля, Ірпеня, Бородянки, сіл Київської та Чернігівської областей.
Понад 250 інтерв’ю про окупацію та укриття в погребах без тепла й світла.
Книга про віру, мужність, відвагу. Великі здобутки і непоправні втрати. Кохання та відчай. Непохитну любов до рідної землі.
Війна не має уявлення про сумління та честь. Не знає любові й милосердя. Війна – злобива і мстива божевільна тітка. І якщо ми її не зупинимо, то невдовзі вона зупинить усіх нас.
«Цю книгу я почала писати на десятий день війни. Вона складається з уламків, фрагментів та уривків фраз. Із тваринного страху, розпачливого болю та відчаю. Віри й зневіри.
На її сторінках не буде відтворення бойових дій, подробиць ворожих атак і розвідувальних операцій. Лише історії звичайних українців, далеких від війни. Багатодітних і бездітних жінок. Пенсіонерок та зовсім юних дівчат. Розповіді бухгалтерів, учителів молодших класів, кухарів, майстрів манікюру та інженерів…»
©Ірина Говоруха
Прокоментуйте