3 вересня 2024 року Верховна Рада України розглянула у першому читанні законопроєкт, спрямований на збільшення податкового навантаження. Ініціатором документа виступив голова Комітету з питань фінансів Данило Гетманцев, якого вважають представником інтересів Офісу президента. Незважаючи на підтримку частини депутатів, законопроєкт не набрав необхідної кількості голосів і був відхилений.
Серед парламентарів, які проголосували за ініціативу, були тернопільські депутати від “Слуги народу”: Ігор Василів, Володимир Гевко, Іван Калаур та Людмила Марченко. Також підтримку висловив представник партії “За майбутнє” Іван Чайківський.
Розподіл голосів та позиції фракцій
Голосування за законопроєкт виявило розбіжності між політичними силами у парламенті. За даними народного депутата Олексія Гончаренка, результати голосування розподілилися наступним чином:
- “Слуга народу”: 170 депутатів підтримали законопроєкт.
- “Європейська Солідарність” та “Батьківщина”: проголосували проти.
- Колишня ОПЗЖ: всі депутати підтримали.
- “Голос”: проголосував проти.
- “Відновлення України”: підтримали ініціативу.
- “За Майбутнє”: лише двоє депутатів (Чайківський та Юрчишин) проголосували за.
- Позафракційні: Безугла, Корнієнко та Стефанчук підтримали законопроєкт.
Критика ініціативи
Законопроєкт мав на меті залучити додаткові 30 мільярдів гривень до державного бюджету шляхом підвищення ставок податків. Однак ця ініціатива зустріла критику з боку економічних експертів та міжнародних партнерів України.
Спецпредставниця США з питань економічного відновлення України Пенні Пріцкер висловила думку, що замість підвищення податків Україні слід зосередитися на реформуванні митниці та посиленні боротьби з тіньовою економікою.
Михайло Кухар, керуючий партнер Ukraine Economic Outlook, зазначив, що необхідності у підвищенні податків немає, оскільки виконання бюджету за перше півріччя 2024 року перевищило план на 31%.
Крім того, Міністерство фінансів України визнало неефективність попереднього рішення про вилучення “військового” податку на доходи фізичних осіб у громад, оскільки більше половини зібраних коштів не були використані на потреби армії.
Прокоментуйте