“Біле” було першим, але мало на стало останнім
За даними археологів – перше зварене людством пиво було пшеничним ближчим до “білих” сортів, що мають м’який смак і мутнуватий колір. Вся справа у залишках дріжджового осаду і пшеничних протеїнів, які надають відповідну консистенцію і колір цього пшеничному пиву.
Зокрема пшеничну муку і випечений хліб, як основу пива додавали ще у древньому Вавилоні. Про якість суворо дбав сам великий цар Хаммурапі (правив у 1792-1750 роках до нашої ери) відомий своїми законами. У цих законах особливу увагу приділяли пиву. Зокрема передбачалося покарання за розведення пива водою. Приблизно у ті ж часи пшеничне пиво використовували, як валюту. Будівничі пірамід отримували за свою роботу 2-4 літри пива.
Пізніше “біле” набуло поширення у Європі. Перша броварня, яка зварила “біле” пиво і задокументована у хроніках, знаходилася поблизу Мюнхена (Баварія) у сучасному районі Фрайзінг. Згадки датуються 1040 роком. Однак вже 1516 року Вільгельмом IV Віттельсбах схвалив усім відомий закон “про чистоту” (пива). Монарший акт забороняв використовувати пшеницю у броварстві. Її бракувало для випічки хліба. Разом з тим, монарх залишив право варити “біле” пиво королівській родині, яке вона утримувала аж до кінця XIX. Тож пшеничне пиво стало винятком із “закону про чистоту”. Щоправда тільки для королівської родини.
Між тим “закон про чистоту” зробив свою справу — найбільш поширеними стали класичні лагери з ячмінного солоду. Королівська ж монополія обмежувала незалежних виробників. “Білі” пшеничні сорти були обмежені Баварією. Щоб відродитися і знайти свого споживача пшеничному знадобилося майже століття.
Потрапило у книгу рекордів Гінеса
З “білим” пов’язано багато цікавих фактів. Століттями цей сорт пива дозволяли варити лише з 29 вересня до 23 квітня. Тільки у 1761 році заборона була знята. Справжній бум припав на другу половину XX століття. З 1960 до 2000-х виробництво “білого” пива зросло більше ніж у десять разів.
Сьогодні “біле” варять на всіх п’яти континентах. Кожен різниться своїм смаком. Бельгійські і французькі стилі вирізняються фруктовими нотами. Німецькі — більш традиційні і ближчі до хлібних ноток. Американські — особливо легкі.
Пшеничне пиво потрапило у книгу рекордів Гіннеса завдяки Австралії. У 1989 році найбільшу пляшку пшеничного пива виготовили у містечку Лейдлей штату Квінсленд (Австралія). Пляшка мала висоту більше двох метрів і вмішала майже 350 літрів доброго пшеничного пива.
Ще раніше у 1970-х у США з цим сортом пива пов’язаний рекорд “швидкості випивання”. Американець Стівен Петросіно зміг випити літру пива за 1,3 секунди.
З “білим” пивом пов’язане і винайдення франшизи. Наприкінці XVII століття баварська королівська родина дозволила варити пшеничне пиво всім аристократам. Щоправда вимагала за це сплати певної “ренти”, за аналогією, як це роблять сучасні продавці франшизи.
І стало доброю основою для “весняно-літніх” коктейлів
“Біле” пшеничне пиво виробляють сьогодні і в Україні. Зокрема “Опілля Біле” сорт тернопільських броварів відомих виробництвом “живого пива”. За своїм стилем це легкий “весняно-літній” напій, що добре вгамовує спрагу.
Сам процес підготовки “білого” пива до споживання вимагає особливої уваги. Рекомендується добре ополіскувати келих перед тим, як в нього потрапить напій. Варто уникати переохолодження “білого”. Ідеальна температура для того, щоб відчути усі смакові переливи складає 7-9 C0. Цей стиль пива подається переважно до легких закусок та ніжних сирів. Через свою м’якість і легкість популярний серед жінок та активних молодих чоловіків, хоча ніхто не забороняє вживати цей напій у будь-якому віці. Головне дотримуватися міри.
“Біле” є доброю основою для різних фруктових коктейлів. Зокрема жіноча половина людства полюбляє додавати до нього трохи лимонного, малинового чи м’ятного сиропу. Але можна приготувати і щось зовсім особливе.
Бананове пиво — потребує 1/3 бананового нектару і 2/3 білого пшеничного пива. Може подаватися до десертів і шоколаду.
Принцеса — відкриває серію коктейлів на основі натуральних фруктів. Для його приготування знадобиться одне гроно винограду пшеничне пиво, наприклад “Опілля Біле” і висушений корінь імбиру. Ягідки винограду відділяються від грона акуратно розрізаються, викладаються у шклянки і посипаються сушеним імбирем. Напій настоюється кілька хвилин і вживається охолодженим. На одну порцію надобиться 200 мл пива.
“Пивні лимонади” – прийшли до нас з Південної Європи. Готуються на основі різноманітних фруктів. Полунично-лимонний готується із свіжої полуниці і соку лимону. Ягода подрібнюється на дві-три частинки. Додається лимонний сік, трохи цукру, заливається “білим” пивом і дається кілька хвилин настоятися. Подібним чином готують лимонад на основі кубиків ананасу, миндального сиропу та “білого” пива. До цього напою рекомендується додати трохи яблучного оцту.
“Пивний пунш” готується з соку полуниці або малини, до якого додають колотий лід і пшеничне пиво. Такий напій вживають переважно літніми вечорами, прикрашаючи шклянки листочками м’яти.
Тож, експериментуйте, насолоджуйтеся чудовим смаком і дивуйте своїх друзів.
