Історія тернопільської дисидентки Ніни Вірченко. Ніні Вірченко було 18-ть, коли радянська влада засудила її до десяти років таборів. Вона вижила у морозах Сибіру, навчала дітей математики просто на снігу та писала вірші. За проукраїнську позицію Ніна Вірченко провела у російському таборі 6 років. Після звільнення — переслідування. Сьогодні, 5 травня, дисидентці та науковиці Ніні Вірченко — 95 років. Живе вона у Тернополі. Про це пише Суспільне.
Жінка розповіла Суспільному, що родом із Черкащини.
“Я дочка Петлюрівського офіцера і пишаюся цим. Батько ходив у бої за Україну і я йшла разом з ним. Я йшла — це умовно, бо ще була мала, та вже любила Україну, бажала їй добра”.
Ніна Вірченко — дисидентка та науковиця. У 1948 році її заарештували та засудили до 10 років ГУЛАГу. За доносом 18-річну Ніну звинуватили в участі в українсько-націоналістичному підпіллі. Вона відбувала покарання в Іркутській області.
Ніна Вірченко — дисидентка та науковиця
“Мороз більше 40 градусів, 42 навіть градуси, в таку погоду ми ходили на роботу, але я була дуже революційно налаштована і закликала всіх в’язнів не ходити, не працювати так уперто. Коли нас ставили йти в дорогу, ставили у ряди, всі мовчки стоять. Я виривалася, була в першому ряду, і зверталася: “Дорогі друзі, брати та сестри українці, сьогодні ми не підемо на роботу, бо 42 градуси”. Далі я говорила їм про любов до України, що ми будемо ще боротися за неї, за її волю, за її життя, за все для неї. Мене зустрічали всі гулом, оплесками, гуділи й слухали мене слухали, і йшли зі мною. Отакими були всі були”.
Жінка розповіла, що там, в Іркутській області, робила свої перші викладацькі кроки.
“Я писала, вчила дітей математиці, на снігу писала формули. Вони так гарно писалися на снігу, виводились. Вчили ми пісні, історію України, я розповідала їм всі деталі про героїв — дівчат і хлопців. Щовечора, повертаючись із лісоповалу, в зону ми несли на гіляках тіло кого-небудь з наших, кого вбило деревами. Страшна робота була”.
Після шести років таборів Ніну Вірченко звільнили. Вона повернулася в Україну і пішла вчителювати.
“Я звернулася до районного завідуючого з проханням скерувати мене в найглухіше, найвіддаленіше , у найгіршу, найслабшу школу. І там я віддалась роботі. День і ніч працювала з учнями, з батьками. Я їх любила, без них не могла жити. Чомусь мені дуже захотілося піти в найглухіше і найслабше село, та підняти його на висоту, всім показати, на що здатні ми українці. Працювала так з запалом день і ніч. Відпочинку не мала. Все працювала, та працювала. І мене полюбило село, полюбили люди”.
Ніна Вірченко сказала, що навіть після звільнення з таборів відчувала на собі переслідування.
Історія тернопільської дисидентки Ніни Вірченко
Ніні Вірченко 5 травня 2025 року виповнилося 95. Вона — авторка понад 600 наукових праць, 20 книг, серед яких і поетичні збірки. Пише вірші під псевдонімом УЖМА — українка, жінка, математик, астроном. Остання її збірка віршів “Поетичні акорди”, зараз пише поезію.
“Любіть Україну, працюйте для неї, живіть нею”, — сказала Ніна Вірченко.
Ми писали також: Відійшла у вічність вчителька з Тернополя Марія Кирнична.
