У лавах Збройних Сил України служать тисячі бійців рідкісних та специфічних спеціальностей, про роботу яких у тилу знають небагато. Історію одного з таких героїв розповіла 44-та окрема артилерійська бригада імені гетьмана Данила Апостола. Побратими кличуть його просто “Тоха” або “Тошик”. У цивільному житті хлопець мав усі можливості працювати рятувальником у системі ДСНС, але свідомо обрав саме військову службу. Сьогодні Антон захищає країну у пожежному підрозділі тернопільської артбригади, рятуючи життя побратимів та бойову техніку на передовій.
Завдання відомчої пожежної охорони на фронті
За словами Антона, багато цивільних людей навіть не здогадуються, що у складі Збройних Сил України чи Національної гвардії існують штатні пожежні підрозділи. Такі формування належать до відомчої пожежної охорони. Їхнім головним завданням є гарантування безпеки у місцях розквартирування підрозділів та негайне гасіння пожеж безпосередньо на вогневих позиціях.
Військовослужбовець пояснює, що вогнева позиція сучасної гармати — це масштабний та складний об’єкт. Він включає:
-
Спеціальний капонір, де розміщена сама артилерійська установка;
-
Облаштовані бліндажі, в яких проживає особовий склад підрозділу;
-
Місця та польові склади для зберігання боєприпасів.
«Дуже часто після ворожих обстрілів виникають займання. Наше головне завдання — оперативно прибути на місце та ліквідувати або бодай локалізувати пожежу, щоб вогонь у жодному разі не дійшов до боєприпасів, техніки чи місця проживання військових», — ділиться специфікою роботи Антон.
Окрім суто військових завдань, пожежний підрозділ бригади регулярно допомагає і цивільним мешканцям у прифронтовій зоні — гасить загоряння у житлових кварталах після обстрілів або виїжджає на виклики, пов’язані з побутовими порушеннями правил пожежної безпеки.
Від профільного училища до служби за контрактом
Різницю між роботою рятувальника ДСНС та військового пожежника Антон розуміє досконало. Після закінчення школи він цілеспрямовано обрав професію пожежника і здобув освіту у профільному училищі у місті Вінниця. Отримавши диплом, він мав можливість будувати кар’єру у цивільних рятувальних підрозділах, проте вирішив не чекати призову, а самостійно пішов до війська.
У 2019 році Антон підписав контракт та долучився до складу 44-ї окремої артилерійської бригади.
Мотивація, гумор та покликання
Попри колосальну небезпеку, постійні обстріли та щоденний ризик для життя, у пожежному підрозділі завжди знаходять місце для гумору. Антон наголошує, що саме вчасні жарти та взаємна підтримка допомагають триматися, зберігати внутрішні сили й високу мотивацію на передовій.
Цікаво, що більшість побратимів Антона до моменту мобілізації чи підписання контракту не мали жодного стосунку до пожежної справи. Проте війна та спільна служба кардинально змінили їх — тепер бійці не просто механічно виконують обов’язки, а по-справжньому “горять” своєю професією.
Сам Антон переконаний, що роки служби в артилерійській бригаді повністю підтвердили правильність його життєвого вибору. Він упевнений, що свого часу “влучив у десятку” з професією: «Коли працюєш на пожежі й відчуваєш, як кров тече у жилах — значить, це твоє».
Історія Антона є прикладом високої професійної відданості, коли цивільні навички рятувальника трансформувалися у надійний щит для українських артилеристів на лінії вогню.
Читайте також: Через пекло Бахмута, полон та примусову працю: історія незламного охоронця з Тернопільщини Василя Штогуна.
