Про ці три масштабні для нас, тернополян, теми, тезисно, бо війна і люди перейняті в основному нею. Але постановочно, бо проблем надто багато, до розв’язання їх грунтовніше маємо повернутись після Перемоги. Проте не можна мовчати на те, що є зараз.
Розпочну про воду. До нас звертаються мешканці міста чому такий великий тариф? І що з цього приводу ми знаємо?
Для початку, вчора наша громадська організація направила листа в Тернопільський водоканал, щоб отримати розрахунки вартості абонентської плати, де питань в нас найбільше і де, на нашу думку, відсутні необхідні для такого розміру тарифу аргументи і логіка. А невдовзі направимо лист для отримання повного пакету розрахунку тарифу на воду. Ми не хотіли все одночасно – бо можуть затягнути відповідь, мотивуючи великим масивом інформації. (Копію листа долучаю).
Далі також поки-що тезисно про жеки. Тут майже все без змін або якщо вони щось роблять – то як хочуть і скільки хочуть. Робота жеків, а їх я так називаю, бо в більшості випадків вони не стали ні Управителями, ні Виконавцям, а тими, які лише хочуть з людей збирати гроші, як якусь мзду чи оброк… Вседозволеність в роботі жеків поглиблюється і посилюється. Можливо не в усіх. Наведу поки два приклади. Виставляє жек на Східному масиві рахунки власнику нежитлового приміщення, а з того, що виставив – зробив максимум на 10 %. Максимум!!! А можливо і на менше…
Інший жек, вже на Бамі, не хоче видати довідку мешканцю про проживання, мотивуючи його заборгованістю перед цим же жеком і людина стає позбавлена пільг чи субсидій, і в час війни в неї , через жек, зростають борги по інших видах послуг.В цієї людини син в даний час захищає Україну…
І цей самий час жек, який відмовляє в довідці також ,знаю, мало що робить, лише прагне збирати гроші. І по цих двох випадках я особисто говорив з начальниками жеків. І що? Не допомагає. Кажу їхнім начальникам, хлопці ви не праві, але їм “по барабану”, просто обнагліли… Тому направив листи в міську раду, яка відповідальна за роботу жеків, які вона визначила для роботи на певній території.
І третє. Також коротко. Ще 14 січня цього року ми направили листа в міську раду з приводу завищених нарахувань за тепло. Я ще тоді розумів, що непросто буде відповісти на наші питання, де теплокомуненерго неправомірно застосовувало завищені питомі норми за опалення місць загального користування і за транзитні стояки та втрати тепла в підвалах і горищах. Міський голова в той час створив комісії для обстеження будинків, далі продовжував їх роботу, бо дійсно питань було багато, хоча всю роботу тепловики зобов’язані були зробити завчасно, до опалювального сезону 2021-22 років. Проте тоді вони це “проспали”. А 24 лютого почалась війна. Всім нам було не до того. Десь місяць назад представник нашої громадської організації був в міськтеплокомуненерго і запитав, коли ж нарешті буде нам відповідь? На що почув, що не просто їм щось правильне написати. Знаємо, що тепловики в лютому – березні робили певні перерахунки, але чекаємо на відповідь, щоб зробити свої висновки.
Короткий підсумок. На моє переконання, війна є наслідком жорстокої і безмежної вседозволеності. А в житті все починається з малого. То я закликаю добровільно і свідомо змінювати свою політику тих, які використовує надані державою повноваження, народне майно, суспільні кошти і їх завданням є служити людям. Час коли громадяни “підтанцьовують” перед владою та їх структурами має відійти в минуле. І не треба чекати закінчення війни. Ці зміни потрібно вести в даний час. І добре, якщо такі істини всі зрозуміємо.
А ми чекаємо на відповідь влади і її структур та віримо в належну реакцію всіх її виконавців.
Петро Ландяк
Громадський діяч, голова
ГО “Українська народна варта”
