У 2014 році в Україні почалася війна. Росія окупувала Крим, частини Донеччини та Луганщини. У лютому виповниться два роки з початку повномасштабної російсько-української війни, яка супроводжується руйнацією, жертвами та випробуваннями для усіх українців.
Російське вторгнення стало переконливим доказом безальтернативності євроінтеграції для нашої країни. З огляду на велику підтримку населенням вступу до спільноти Європейського Союзу, парламент у 2014 році підтримав схвалення Угоду про Асоціацію Україна – ЄС. 14 грудня 2023 року Рада Європейського Союзу прийняла рішення про початок процедури вступу України до ЄС. У 2024 році до 70% законодавства ЄС має бути інтегровано у нашій державі. Перший крок до членства в ЄС – це виконати умови Угоди про асоціацію, другий – відповідати умовам членства в ЄС, так званим «Копенгагенським критеріям», а саме: забезпечити стабільність демократії в країні, верховенство права, дотримання прав людини; слідувати принципам ринкової економіки, з великою часткою малого бізнесу, мати розвинену інфраструктуру, якісну освіту та науку; поділяти глобальні цілі ЄС у сфері політики й економіки.
Чимало європейських вимог передбачено і в змінах екологічного законодавства України. Трансформації відносяться й до водної сфери, лісової галузі, моніторингу довкілля, поводження з відходами, контролю якості атмосферного повітря та багато іншого. Значний акцент зроблено на посиленні значення місцевих громад у виконанні оновлених екологічних вимог.
Ці та інші питання стали темою науково-практичного круглого столу «Екологічна стратегія в умовах воєнного часу та виконання умов євроінтеграції».
За підтримки ректора ЗУНУ Оксани Десятнюк в класичному університеті Тернополі відбулося детальне обговорення процесу імплементації екологічних вимог ЄС в Україні загалом та Тернопільщині зокрема.
Науковці-екологи ЗУНУ разом з фахівцями служб Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів, обласних управлінь екології, гідрометеорологічної служби, профільної державної інспекції, органів самоврядування, підрозділів НАН України, проєктних організацій та бізнесу проаналізували реальний стан виконання екологічного законодавства в умовах воєнного часу України.
Як зауважили учасники зустрічі, за безумовного пріоритету посилення обороноздатності держави та відновлення цілісності України, екологічна складова має залишатися під контролем громадськості та експертів. Посиленої уваги потребує питання фаховості визначення втрат від збройних злочинів рф для подальшого застосування у санкційно-компенсаційних механізмах тиску на агресора. Кваліфікованого супроводу вимагає проєктування об’єктів природоохоронного характеру на територіях та підприємствах, зокрема і в постраждалих регіонах. Відзначено критично низьку екологічну компетентність більшості громад та їх необізнаність із сучасним законодавством, що призводить до суттєвих порушень вимог захисту довкілля, слабкого застосування інституційних можливостей держави та ЄС, зокрема не включення природоорієнтованих об’єктів до планів управління річковими басейнами, місцевих екологічних програм, відсутності застосування процедур стратегічної екологічної оцінки при розробці планів розвитку громад.
Сьогодні в країні відсутній коректний моніторинг якості ґрунтів та не прийнято відповідний закон, що регулює контроль ґрунтів. Землі сільськогосподарських підприємств часто знищені за рахунок неправильного внесення добрив, недотримання технології обробітку, поливу, сівозміни. За офіційними даними, в Україні без врахування постраждалих територій, 1 млн га деградованих земель.
У 2023 році на виконання умов Асоціації Україна-ЄС вступили в силу ряд нових нормативних актів: Закон України «Про водовідведення та очистку стічних вод» та Закон України «Про управління відходами». Ці закони передбачають модернізацію водозабезпечення, політики поводження з відходами. На жаль, на рівні громад відсутні спеціалісти та обладнання для підготовки рішень у цих сферах.
Обсяги утворення відходів в Україні становлять 300 кг на особу в рік, в об’ємі це майже 50 млн куб.метрів. Лише 5% з них переробляється. 1500 полігонів потребують завершення паспортизації, а 27 тис. є нелегальними. Основну роль у реалізації політики стосовно відходів в Україні знову ж покладено на громади, на рівні яких відсутні фахівці з питань поводження з відходами.
Ситуацію ускладнюють наявність відходів мілітарного походження та небезпечні відходи.
Громади зобов’язані розробити місцеві плани управління відходами та забезпечити створення необхідної інфраструктури. Оцінка фактичної готовності до цих змін на базовому рівні викликає песимістичні прогнози, насамперед через мінімальну обізнаність населення та недостатню підготовку фахівців на рівні громад.
Екологічні проблеми України в значній мірі залежать від ефективності енергетичного сектора. Галузі енергогенерації та енергоспоживання в Україні потребують значної модернізації. Втрати тепла у секторі житла становлять до 40%. Тепломодернізація відомчого та житлового фонду напряму залежить від обізнаності керівництва громад та їх громадян про сучасні технології, а також механізми реалізації заходів енергоефективності на всіх рівнях.
Обов’язковою має стати енергетична експертиза програм енергоефективності громад, установ та підприємств, а також енергоаудит будівель, споруд, обладнання об’єктів генерації.
Також, на фоні реалізації кліматичних програм, загроз енергетичного характеру, актуальною є розробка моделей модернізації енергетичних потужностей за рахунок альтернативних видів (біогаз, сонячна та вітрова енергетика, теплові насоси), розробка проєктів модернізації теплогенераційного обладнання громад, розробка проєктів для підприємств тваринництва, рослинництва, установ освітнього, медичного та соціального профілю.
Україна володіє значним біоенергетичним потенціалом, що може забезпечити створення галузей з виробництва біогазу, біометану, а також поширення біоенергетичних установок різної потужності як у сільському господарстві (у моделях «енергетичних островів», а також для утилізації органічних відходів тваринництва). Окремої уваги потребують енергетичні дослідження сировини для біогазового виробництва.
Практика свідчить, що при оцінюванні зусиль України з євроінтеграції, експерти Європейської комісії виходять із фактичного виконання вимог законодавства на рівні держава-область-район-громада. Таким чином, ігнорування екологічних норм призводить до критичних підсумків загальних євро-намагань України. Європейські чиновники чітко відслідковують загальну кількість екологічних злочинів, скоєних в нашій державі та результати притягнення винних до відповідальності.
Організатори науково-практичного круглого столу зазначили, що такий стан справ вимагає посилення освітнього супроводу діяльності насамперед громад в екологічній сфері. З цією метою ЗУНУ впровадив бакалаврський та магістерський рівень підготовки спеціалістів за напрямами «Екологічна безпека та охорона навколишнього середовища» та «Екологія та біоекономіка» із залученням досвідчених практиків та науковців. Свою діяльність значно активізувала лабораторія хімії та екології довкілля, створена зокрема в результаті взаємодії ЗУНУ із експертними установами США.
Учасники науково-практичного столу домовилися про спільні зусилля з активізації роз’яснювальної роботи в області, посилення взаємодії між собою, впровадження нових технологій проєктної діяльності на рівні регіону, громад, підприємств.
Запрошуємо до співпраці усіх охочих, а також підприємства, організації та установи. Свої пропозиції просимо надсилати на електронну адресу кафедри екології та охорони здоров’я навчально-наукового інституту інноватики, природокористування та інфраструктури: kaf_aea@wunu.edu.ua
