Такі об’єкти прийнято класифікувати як «природні» (скеля з травертинового туфу (геологічна), утворена водами (гідрологічна) пам’ятки. Травертинові скелі, згідно Оселищної концепції збереження біорізноманіття ЄС, є оселищами (7220, Жорстководні (твердоводні) джерела на травертинах з утворенням туфу та з угрупованнями Cratoneurion). На території недо-ЄС діє мережа Емеральд (Natura 2000 для недоконаних і збідованих).
“Проте, обителі послідовників т.зв. «культу святого Онуфрія» (ісихастів) є об’єктами, окрім природної, також і історико-культурної спадщини. Хто забув, згідно дефініції в ст.20 закону про ПЗФ, національні природні парки просто створені для охорони травертинів, як комплексів природної+історико-культурної спадщини («створюються з метою збереження, відтворення і ефективного використання природних комплексів та об’єктів, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, наукову, освітню та естетичну цінність»), – відзначив користувач Андрій Мельничук. – Печерні храми в травертинових скелях – один із феноменів НПП “Дністровський каньйон”, а на території Бучацько-Монастириського ПОНДВ (природоохоронного науково-дослідного відділення) печерний храм в Стінці – один із ключових рекреаційних об’єктів. Мандрівникам річкою Дністер травертинову скелю добре видно від плеса річки.
Проте, стрімкий схил під печерним храмом є доступним для пересічного відвідувача хіба рачки. Не-відчайдухи дивляться на той храм, як лисиця на шматок бринзи в писку ворони, бояться поломити ноги і вже ніхто нікуди не йде.
Станом на 2021 рік потреба в проектуванні/втіленні в натурі проекту екологічної стежки не те щоб назріла (назріла вона ще 10 років тому). Підступи до печерного храму в Стінці конче необхідно зробити до початку активного сезону 2021 року.
І до травертинової скелі «Литячка» біля Космирина теж.
Якщо щось не знаєте, не виходить (як читати закони чи як шурупи забивати молотком), звертайтесь. Допоможу”.
Прокоментуйте