Наші пращури не гребували заробляти на горілці і тютюні

У 1876 р. на території області працювали 170 спиртових і пивоварних заводів, у 1910 р. їх кількість зросла до 390.

Датою заснування пивзаводу у Микулинцях слід вважати 1457 р. Тоді польський король Ольбріхт та магістр Тевтонського ордену Тієран йшли походом на молдавську державу. Король зупинився у Теребовлі, а магістр – у Микулинцях. Тоді Тієран і запропонував королю скуштувати Микулинецького пива. У 1698 р. воно згадується вже в австрійських архівах. Пиво місцевої броварні було обов’язковим напоєм на званих обідах, вечорах та прийомах для місцевої знаті та гостей. Отож микулинецьке пиво уже відсвяткувало понад 560 років!

Історія тернопільського пивзаводу „Опілля” датується 1847 р. Броварні діяли у Тернополі, Шумську, Збаражі, Кременці, Вишнівці, Чорткові, Борщові, Гусятині, Гримайлові, Хоросткові. Винокурний завод став найбільшим підприємством Шумська.

З 1880 р. у Чорткові діяли цехи рому і лікерів.

Найбільшим тютюновим підприємством була Монастириська фабрика, яка розпочала працювати у 1812 р. Через сто років у виробництво задіяли 1130 робітників. У 1870-х рр. вступила в дію тютюнова фабрика у селі Ягільниця Чортківського району. У 1890-х рр. став до ладу тютюно-ферментаційний завод у Борщові. Невеликі тютюнові заводи діяли у Кременці та Козові.