Останній тиждень перед Великоднем називається Страсним. А в народі його називали Білий, Жильний, Чистий, Вербний, на Галичині – Шутковий. ZAXID.NET розповідає про традиції, яких дотримувалися наші предки у цей тиждень.
«Чистим називали цей тиждень в давнину, бо протягом нього очищали вогнем та водою хату, господарство, рід, а пізніше – село. Все і всі мали очиститися перед Великим днем від усякої нечисті, лихих сил, від зимової луди. Хата мала бути очищена, вимазана-вибілена, всі лавки, столи, начиння – випарені, вимиті; білизна випрана до останньої ганчірки», – пише сайт «Рідна країна».
Робота і плани на тиждень були чітко розподілені. Треба було встигнути до Чистого четверга усі справи в полі та на городі, а також важку роботу.
У Великий понеділок господині вмивалися самі, а тоді бралися за вимивання хати. Її не тільки прибирали, але й білили зовні та всередині – стелю, стіни, піч. Долівку вимазували жовтою глиною, а червоною підводили навколо.
Вівторок присвячували пранню. Цим займалися жінки, а чоловіки працювали у полі, після цього готували сухі дрова «під паску». Для цього з горища вибирали найкращі поліна. Також цього дня прибирали кошари, стайні, обори та хліви. Господиня відбирала яйця для фарбування, а доньки їх розписували.
У середу господиня мала закінчити роботу на городі. Також вона готувала все для посвячення паски: найкращий рушник, святковий одяг, взуття для всіх членів родини. Господар прибирав подвір’я та комору.
Важку роботу треба було встигнути у четвер до полудня, бо потім не можна «рушити землі, щоб не присипати душу». Найбільше хатньої праці припадало саме на цей день.
У четвер господар, який мав пасіку, готував «трійцю» – три великі грубі свічки, в які вплітали освячені квіти і трави з Івана Купала, Маковея і Зелених свят. З такими засвіченими свічками стояли на страстях біля плащаниці. У другій половині дня дружина закладали рушники за образи, заквітчували їх, розмальовували комин, а в деяких регіонах – і стіни.
У Чистий четвер матері купали малих дітей до схід сонця, щоб були здорові, щоб відмити й заворожити недугу та смерть, бо й «ворон купає своїх воронят», а живуть ворони по сто літ.
А ще у четвер пекли паски. Обід у цей день скромний, бо головне – це вечеря, яка відбувається пізно після страстей.
У Велику п’ятницю в хаті говорили тихо, не можна було лаятися, сердитися, співати та грати музику. Сім’я нічого не їла, за винятком малих дітей. Потім всі йшли до плащаниці, аж тоді можна було трохи поїсти пісного.
У Велику суботу господиня пекла паляниці, після яких у піч засували поросятко, шинку, ковбаси та поріб’я. У цю ж гарячу піч ставили на запікання писанки. Готові вироби обтирали ганчіркою, яка, як вірили, набувала цілющих властивостей. Варили для освячення яйця та готували все інше для великоднього кошика.
Ввечері в хаті запалювали лампадку та свічку. Дорослі у Великодню ніч не спали, молодь йшла до церкви.
