Олімпійська чемпіонка Олена Підгрушна поділилася спогадами про свої перші кроки на Кубку світу. Вона зізналася, що тоді відчувала дивний спокій замість хвилювання. Причина була простою – на неї ніхто особливо не розраховував, а це знімало величезний психологічний тиск.
Відсутність очікувань як перевага
Підгрушна потрапила до національної збірної після двох-трьох гонок на юніорському рівні. Перехід відбувся швидко, без тривалої адаптації. На Кубку світу вона розуміла своє становище – найслабша ланка команди, від якої мало хто чекає результатів. Це давало свободу просто бігти й показувати себе без зайвого напруження.
Зараз біатлоністка спостерігає за молодими спортсменами і бачить зовсім іншу картину. Вони приїжджають на змагання й одразу починають хвилюватися та мандражувати. Це хвилювання буквально перекриває їм кисень під час гонки. Підгрушна не розуміє, звідки береться такий стрес, адже вони в тій самій ситуації, що й вона колись.
Перші успіхи без зайвого тиску
Спочатку Олена бігала на своєму рівні, який відповідав десь 50-60 місцям у протоколі. Потім раптово вийшов хороший результат – її похвалили. Це стало приємним сюрпризом та додатковою мотивацією. Через якийсь час знову вдалося вистрілити, знову отримала схвалення від тренерів.
Окремою перевагою Олени була стрільба. Коли потрібно було визначити склад на естафету, вибір часто падав на неї саме через влучність на вогневому рубежі. І ось настав момент, коли її поставили на перший етап естафети в Обергофі. До цього в юніорах вона завжди бігала останній етап і звикла до такої ролі.
Порада яка змінила все
На останніх етапах Підгрушна почувалася комфортно й знала свої дії. А от що робити на першому етапі Кубку світу – це викликало справжній шок. Кожен намагався дати пораду, але весь цей шум тільки заплутував. Олена розуміла, що їй потрібна одна чітка інструкція, а не десяток порад одночасно.
Тоді вона звернулася до покійного Романа Зубрилова і запитала прямо: що робити, як бігти? Його відповідь була лаконічною та зрозумілою – програти лідеру не більше 30 секунд. Цього виявилося достатньо для ясності завдання. Зубрилов пояснив, що вона не зможе конкурувати ходом із лідерами, але має йти своїм темпом і стріляти якісно.
Тренер фактично дозволив їй програти, але в межах розумного. Це був коридор для маневру, який зняв непотрібний тиск. Не три секунди відставання, а цілих тридцять – звучало як реалістична мета. На тій естафеті Олена програла десь 40-45 секунд, але стріляла чудово – п’ять або шість влучень.
Несподіване золото на дебюті
Команда тоді фінішувала другою. Проте згодом росіян дискваліфікували, і українки автоматично піднялися на вищу сходинку. Перша естафета Підгрушної на Кубку світу несподівано закінчилася золотою медаллю. Мабуть, краще входження в дорослий біатлон важко собі уявити.
Ця історія добре показує, як важливо правильно ставити завдання молодим спортсменам. Занадто високі очікування паралізують, а реалістичні цілі дають свободу діяти. Підгрушна мала щастя потрапити в ситуацію без зайвого тиску й отримати правильну настанову від досвідченого тренера. Можливо, саме це стало фундаментом її майбутніх олімпійських перемог.
Довідково: Олена Підгрушна – українська біатлоністка, олімпійська чемпіонка 2014 року в естафеті, дворазова чемпіонка світу. Завершила кар’єру в 2018 році. Роман Зубрилов був головним тренером жіночої збірної України з біатлону, помер у 2019 році. Під його керівництвом українські біатлоністки здобули численні медалі на міжнародних змаганнях.
Ми писали також: Історія найвідомішої тернопільської зрадниці біатлоністки Олени Зубрилової.
Історія найвідомішої тернопільської зрадниці біатлоністки Олени Зубрилової
