На факультеті філології і журналістики Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка вчора, 29 лютого, студенти та викладачі провели круглий стіл на тему «Лесь Курбас – творець модерного українського театру».
Модераторка зустрічі – кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри української та зарубіжної літератур і методик їх навчання Тетяна Скуратко. Запрошені гості творчої зустрічі – директорка обласного комунального меморіального музею-садиби Лесі Курбаса Оксана Ковцун і наукова співробітниця Соломія Дупля.
Завдячуючи Збройним Силам України, ми сьогодні маємо можливість зустрічатися, спілкуватися, навчатися та бачитися в офлайн-форматі. Захід розпочали хвилиною мовчання, вшановуючи пам’ять полеглих Героїв, які мужньо боронили Україну.
Зазначимо, що відвідини обласного комунального меморіального музею-садиби Лесі Курбаса стали доброю традицією для студентів і працівників факультету філології і журналістики, організаторкою яких завжди є доцентка кафедри української та зарубіжної літератур і методик їх навчання Тетяна Скуратко. Проведення заходу відбулось з ініціативи Тетяни Миколаївни.
«Ще зі студентських часів я цікавлюся творчістю Леся Курбаса – яскравого представника відродження української національної культури 20-х – початку 30-х років ХХ століття, театрального реформатора, режисера театру та кіно, талановитого актора та драматурга, теоретика театру, організатора театрів, педагога, поліглота та перекладача, сценічного діяча та театрального філософа, публіциста, засновника модерного театру «Березіль», представника розстріляного відродження, якого тодішня «політична машина» знищила, вбивши однією кулею на двох із Миколою Кулішем. Відвідуючи музей Леся Курбаса у Старому Скалаті, щоразу відкриваю для себе нового Курбаса. Цим завдячую працівникам музею-садиби Леся Курбаса, які сьогодні радо погодились та приїхали до нас в ТНПУ, щоб розкрити багатогранність особистості Олександра-Зенона Степановича Курбаса для наших студентів. Також хочу подякувати нашим гостям за багаторічну дружбу та співпрацю, за любов до Курбаса, за «горіння» тим, що робите, за плекання української культурної спадщини», – зазначила Тетяна Скуратко.
Декан факультету філології і журналістики Тетяна Вільчинська додала, що запрошені гості сьогодні – це люди, закохані в свою справу. Також розповіла історію з життя, коли вперше з чоловіком привезли онука до Старого Скалата в обласний комунальний меморіальний музей-садибу Леся Курбаса, де працівники й прищепили онуку любов до творчої діяльності видатного культурного митця. Тетяна Пилипівна зазначила, що слова «людина, якій всі стоячи в Москві аплодували, а потім ж за його праці й розстріляли» у десятирічного хлопчика тепер асоціюються з постаттю Олександра Степановича.
Про маловідомі біографічні факти, творчі експерименти Леся Курбаса, родзинки у діяльності музею-садиби детально розповіла директорка обласного комунального меморіального музею-садиби Леся Курбаса Оксана Ковцун: «З молоком матері творець модерного українського театру засвоїв своє завдання на цьому світі. Це борець за національну ідею та культуру. Саме Лесь Курбас створив першу в світі психотропну комісію на придатність актора грати в театрі. Зерна режисерських шукань давали щедрі сходи у постановках творів українських драматургів Мирослава Ірчана, Миколи Куліша, Яківа Мамонтова, Івана Микитенка, Костя Буревія».
Наукова працівниця Соломія Дупля провела слухачам ТНПУ екскурс театральними виставами Леся Курбаса. У сценах негласно, проте дуже влучно творці передавали злочини радянської влади: паплюження мови, голодомор, геноцид українського народу. Це яскраво виражено у постановках творів «Цар Едіп», «Гайдамаки», «Народний Малахій», «Мина Мазайло». А останньою, на жаль, зіграною п’єсою за постановкою Леся Курбаса стала «Маклена Граса», автором якої був Микола Куліш, після чого обох митців стратили.
Творчість Леся Курбаса тісно переплетена зі сучасністю українського народу. Тодішня радянська влада, а сьогодні російський народ – зло на цьому світі, яке безжалісно роками нищить все українське. Низький уклін патріотам своєї держави, які гідно відвоювали та відстоюють українську культуру, традиції та ідентичність, ризикуючи власним життям. Людині неможливо нав’язати національну свідомість: вона або є, або її немає.
Страшно, бо століття минають, а історія українського народу повертається, але з сучасними наративами. Сьогодні, як ніколи, нашій нації потрібні такі титани, як Лесь Курбас, тому відкриваймо його для себе, поширюймо його ідеї, вивчаймо його творчість!
Христина Надала, Тетяна Скуратко
