У Тернопільській філармонії поставили мюзикл. 7 вересня Тернопільська обласна філармонія відкриває свій 86-ий концертний сезон. Крім нових програм, в репертуарі чільне місце посідатиме й надалі мюзикл «Панна Францішка». Дійство, яке з торішнього червня активно з’являється на філармонійній сцені й головне – дуже полюбилося глядачам. Навіть, так би мовити, в міжсезоння – у серпні на численні прохання персонажі мюзиклу знову постали перед публікою.
Балада «Панна Францішка» чи не сторіччя наповнює-бентежить душу романтикою, світлим коханням і водночас тривогою, смутком та драмою. Адже донька галицького різника (мʼясника) Францішка («файна, як янгол, груба, як кишка») щиро покохала фризера (перукаря) – «бравого молодика». Проте батько дівчини не зважив на її почуття, заявивши, що «не для фризʼєра донька різницька». Закохані як спротив цьому «постановили скінчити» життя, з’ївши «два метри кишки із трутизною».
У Тернопільській філармонії поставили мюзикл
Сюжет, як бачимо, відомий ще принаймні зі Шекспірівської трагедії «Ромео та Джульєтта». Образ фризера (перукаря, цирульника) теж був доволі популярний сто і більше років тому. Згадаймо хоча б відомого Свирида Голохвостого з комедії М. Старицького «За двома зайцями» чи оперу-буфу «Севільський цирульник» Дж. Россіні. Тож якийсь невідомий досі автор написав баладу про галицьких до смерті закоханих Францішку та Фризера. У Тернопільській обласній філармонії вирішили на основі цього твору створити цілий мюзикл «Панна Францішка». І створили.
Пречудове дійство
Скажу коротко: дійство пречудове, яке, як точно зауважила ведуча – заслужена артистка України Адріана Онуфрійчук, переносить в той час, коли музика мала душу, а мрії сягали далеко за обрій.
Музику справді вибрали романтичну, світлу, душевну, в танцювальних ритмах. Ще б пак! Адже, крім балади невідомого автора «Панна Францішка», основу мюзиклу склали пісні забутого через заборону радянською владою, а тепер уже добре знаного нам усім одного із засновників української танцювальної музики до Другої світової війни Богдана Весоловського. «Прийде ще час», «Ти з любови собі не жартуй», «Тихо без слів», «Очі», «Я знов тобі», «Лети, тужлива пісне» та інші твори його отримали своє трактування й виконання у філармонійному мюзиклі. Примітно, що глядач, прийшовши подивитися на «Панну Францішку», насолоджуватиметься не лише піснями Богдана Весоловського, а й деяких інших галицьких композиторів, як-от, скажімо, Степана Гумініловича, який разом з Б. Весоловським був у складі львівського джаз-колективу «Ябцьо» в 1930-х роках і на якого теж чекала сумна доля забуття в рідному краї. Зате цілі покоління нинішніх українців зростали з музикою ще одного галичанина, видатного композитора, Героя України Мирослава Скорика. У канві дійства глядач одразу впізнає його романс «Намалюй мені ніч».
Нетипове явище для філармонії
Мюзикл як музично-сценічна вистава – не надто типове явище для філармонії. Це, за словами виконавця ролі Фризера Андрія Оленина, був своєрідний виклик, до того ж серйозний, адже солістам, крім вокальних даних, треба мати й акторські здібності. Новий художній керівник обласної філармонії, диригент Андрій Аркуша не побоявся цього виклику й зініціював роботу над мюзиклом. Запропонував звернутися, зокрема, до творчості Богдана Весоловського.
За написання лібрето взявся працівник філармонії, а нині військовослужбовець Максим Мацегорін. Режисерка – Світлана Умриш, балетмейстер – Микола Грушецький. Роль панни Францішки втілюють Марія Лемішка та Анжела Томчук. Дві співачки доносять глядачу й образ Мами, це – народна артистка України Наталія Лемішка й солістка Наталія Бойко. Батька головної героїні мюзиклу грає Святослав Костецький. Є ще тут такий персонаж, як Кум (Василь Піх). Галицьких батярів і панянок відтворюють артисти академічного ансамблю танцю «Надзбручанка». Впродовж мюзиклу на сцені – академічний симфонічний оркестр обласної філармонії під орудою Андрія Аркуші.
Ні, ні про коханого Францішки – Фризера я аж ніяк не забув. Елегантний, закоханий, співучий, романтичний, бравий виходить на сцену в цьому образі Андрій Оленин. Знаємо, що він працював кілька років в драматичному театрі, вже у філармонії був зайнятий у моновиставах за творами Тараса Шевченка, в опері М. Лисенка «Наталка Полтавка», опереті Ф. Легара «Весела вдова», у циклі пісень Ф. Шуберта «Прекрасна мельниківна». Пан Андрій твердить, що, коли на сцені поєднує спів ще з акторською грою – це щастя для нього. Цікавлюся, чи, бува, не прагнув свого Фризера грати у стилі Свирида Голохвостого. Навпаки, працював як актор, вокаліст, аби показати свого персонажа відмінним від інших відомих публіці подібних образів. І це справді так.
Баладу про панну Францішку співають поляки
Треба сказати, що баладу про панну Францішку співають і наші сусіди – поляки своєю мовою і навіть театралізують. Принаймні одне з таких давніх відео побачив я на YouTube. Ця постановка виражена гротеском, вбрання ж відповідає носіям певних професій, які оспівані в баладі. У філармонійному ж мюзиклі дійові особи одягнені в тогочасні модні наряди. Андрій Оленин мовить, що прагнули зосередитися, підкреслити не одяг людини певного фаху, а радше показати притаманний галицький гонор, гідність і водночас тогочасну культуру та побут.
Андрій Оленин в мюзиклі зайнятий разом з дружиною Марією Лемішкою, яка, власне, втілює образ панни Францішки. Зізнається, коли виступає у подружньому дуеті на сцені, це накладає на нього більше відповідальності.
Звучать прекрасні голоси артистів, линуть мотиви танго та фокстроту, легка музика, романс, джазові композиції й відбувається романтична та гостроподієва дія. І все це – мюзикл «Панна Францішка». Сходіть-но, подивіться, послухайте, відтак, може, й заспівайте!
Микола Шот
Світлини автора
Ми писали також: У Тернопільській обласній філармонії відбувся святковий концерт.
