Про це заявив заступник міністра екології та природних ресурсів України Михайло Хорєв.
За його словами, нещодавно було проведено первинний аналіз (скринінг) трьох головних річок, води яких використовуються для водопостачання населення — Дніпра, Дністра і Сіверського Дінця.
«Перевіряли воду на 3200 речовин — це цільовий скринінг, тобто коли у вас є конкретний перелік і ви шукаєте. А також вода досліджувалася на 64 000 речовин — це просто припущення, що вони можуть бути чи ні. Згідно з результатами, дійсно, якісь забруднювальні речовини є», — сказав Михайло Хорєв.
Так, екологи з’ясували, що в українських водах відзначається дуже велика кількість цинку.
«І зараз ми вивчаємо — залежить це від сезону чи ні. І вже є припущення, що це взагалі природний стан, що води України просто містять підвищений вміст цинку. Бо скрізь, де здійснювали скринінг, — Сіверський Донець, Дніпро, Дністер — у всіх пробах перевищення цинку. Ось таке спостереження», — розповів заступник міністра.
Також виявлені пестициди.
«Вони є, але не в якійсь величезній кількості. Ми просто розуміємо, що є змив з території, розораність біля води та що з цим треба боротися. Так, ми фіксуємо пестициди. Це погано. Але ми знали, що вони є. Але їхня кількість нас радує, бо їх менше, ніж ми очікували», — запевнив представник Мінекології.
Фіксуються і метали, при цьому в воді фактично немає ртуті.
«Це дуже добре. А в європейських річках є така проблема, і вони з цим активно борються», — додав він.
Також є сліди фармпрепаратів у воді.
«Звідки беруться? Ми з вами вживаємо якісь таблетки, якісь уколи тощо, це все виводитися з організму й рано чи пізно потрапляє у водний об’єкт», — пояснив Михайло Хорєв.
Останні тенденції стану води пов’язані з пандемією коронавірусу.
«Ковідних» препаратів дуже багато. Те, що входить саме до «ковідного» протоколу, саме ці речовини зараз у нас у воді. Ми це фіксуємо. Ми ж з вами вживаємо таблетки. Велика кількість людей лікується, і це все потрапляє туди”, — акцентував Михайло Хорєв.
Але «ковідна» тенденція — це не особливість України, у водах Європи та ж проблема.
«У Європі відбувається те саме… Європейці чітко оцінюють: якщо фармпрепарати трапляються у воді — це значить, що погано, недостатньо працюють очисні споруди… У Європі є й хороші модернізовані очисні споруди, але є й старі», — додав заступник міністра.
Хорєв зазначив, що дуже велика проблема — наявність фосфатів, які застосовуються при виробництві мийних засобів.
«Чому? Вони, по-перше, погано чистяться, і тому наявні постійно в наших стічних водах через те, що очисні споруди з ними не можуть впоратися. Є два способи у світі, як борються з фосфатами: або будувати дорогі очисні споруди, або їх забороняють у використанні мийних засобів», — сказав він.
Україна пішла другим шляхом — заборони використання фосфатів у виробництві.
«Я б назвав це не повною забороною, а обмеженням. Але обмеження досить серйозні. Ми заборонили цього року, це була ініціатива нашого міністерства. Єдиний мінус — ці обмеження почнуть діяти не з сьогодні, а тільки з 2023 року», — уточнив Хорєв.
За його словами, скринінг трьох головних водних басейнів показав, що в порівнянні з країнами Європи “у нас не найгірша ситуація”.
«Боятися, насправді, поки що нічого. Ми не можемо сказати, що у нас стан значно гірший, ніж у сусідів у Європі, бо немає ще глибинних досліджень, ми їх тільки почали. Дослідження за водною рамковою директивою займають 3 роки. Оцінюється досить великий спектр… Словаки, які робили у нас скринінг, залишилися задоволені результатом. Вони сказали, що загалом ваші річки перебувають у набагато кращому стані, ніж усі про них думають», — зазначив Михайло Хорєв.
Прокоментуйте