Молоді поляки, як і українці, найперше обирають безпеку – 70 відсотків. За більш кращий добробут голосує кожен десятий, а за демократію – лише 5 відсотків. 15 відсотків вважає, що ці три цінності є найголовнішими. Такі висліди соціологічних досліджень, проведених у Польщі та Україні, пише “Високий замок” з посиланням на Лукаша Гжесічака у Gazeta Wyborcza.
Доктор Радослав Марчевський з Педагогічного Університету у Кракові вважає, що таке «зневажання демократією» є загальним трендом західної цивілізації. Зокрема, теорія поколіннєвої зміни Рональда Інглегарта стверджує, що у 70-80 роках, – здебільшого на Заході, – відбувся очевидний свідомісний поворот у напрямку постматеріалізму.
«Інглегарт зауважив, що тодішнє суспільство дійшло до зміни життєвих орієнтирів: замість безпеки та добробуту обирало самодостатність особистості або права людини».
Причиною того повороту стало повноліття покоління, народженого після Другої світової війни, яке виросло без загроз для життя. Тобто викристалізувалася нова культура, ментальність, нова спільнота.
Аналогічну ситуацію, тільки з майже тридцятилітнім розривом, можна бачити тепер у Польщі та Україні.
– У нас починає досягати повноліття покоління, яке народилося після 1989 року, тобто ті, хто вже живе при демократії, вільному ринку. Додаються і процеси європейської інтеграції, – наголошує доктор Марчевський.
Демократія є для молодих позитивною цінністю. Тобто, перші 5 з 12-рис демократії, запропонованих респондентам для підтвердження, були позитивними рисами, а відтак вже шостою виявилися сварки політиків, – їх теж ототожнюють з демократією.
Якщо ж демократія є позитивною цінністю, робить висновок Радослав Марчевський, то усілякі чутки про її «смерть» є передчасними.
З іншого боку, люди більше цінять ті речі, дефіцит яких відчувають зараз. Для молодих демократія завжди була, є їхнім «природним середовищем», бо функціонує з миті, коли вони з’явилися на світ. Вона – «хліб насущний».
