Мистецтво, яке ж воно? Різноманітне, багатогранне, потаємне та очевидне водночас. Це вираження найглибших думок, таємниць, без яких світ не хоче існувати. Ані жоден вид мистецтва, ані мудрість не можуть бути досягнуті без праці та навчання.
З нагоди 30-річчя факультету мистецтв Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка заслужені діячі мистецтв провели майстер-класи для студентів.
Акторську майстерність представив народний артист України, професор кафедри театрального мистецтва – В’ячеслав Хім’як. Митець тонко відчуває гру та відображає набуті знання в учнях: «Все, що надбав, як актор – віддаю студентам і отримую задоволення, коли бачу, що їхня молодість не минає надаремно, а невтомна праця приносить свої результати».
Миттєва реакція студентів факультету мистецтв на запропоновані викладачем вправи, розумова та фізична активність, жести, інтонація висловлюваного, міміка та відчуття персонажів – і є мистецтво.
Акторська гра – це не пристрасть, це життя, яке відчуває не кожен.
Цікаве про український народний струнно-щипковий інструмент – бандуру розповів заслужений артист України, доцент кафедри музикознавства та методики музичного мистецтва – Дмитро Губ’як. Продемонстровані бандури: харківського типу, дитяча та карбонова – це власна ідейна розробка Дмитра Васильовича та його команди. Окрім цього, студентка факультету мистецтв – Софія Рудакевич і студенти фахового фахового мистецького коледжу імені Соломії Крушельницької – Олеся Гаврилюк і Тетяна Верхоляк зіграли на народній, електробандурі та бандурі київського типу.
«Я люблю різну музику та відкритий до експериментів, пошуку. І насправді це дуже важливо для педагога чи викладача. Глядач сьогодні потребує і класичного, і народного, і академічного, і естрадного виконання. Намагаюся крокувати в ногу з часом, а постійна співпраця з ансамблями, колегами-бандуристами збагачує життєвий досвід, який передаю вихованцям. Якщо живе українська пісня – живе й Україна».
Заслужений діяч мистецтв України, професор кафедри образотворчого мистецтва, дизайну та методики їх навчання – Михайло Кузів показав майстер-клас із живопису. Під час якого вчительки Тернопільського ліцею №21 – Наталя Журавель та Уляна Хом’як намалювали свої картини, у яких, за словами митця, чітко відобразили пейзажні лінії.
З пам’яті Михайло Петрович відтворив ріку Черемош, у якій поєднав класичну та сучасну техніку живопису, олійні фарби, шпатель, пензлики та деревоволокнисту плиту. «Я використовую той інструмент, завдяки якому картина буде, скажімо так, ефектніша. Бо робота, виконана шпателем – це мастахім – мертва, а пензлі дають саме життя картині. Це як струни для музиканта: щоб мати повноцінну мелодію – потрібно грати не на одній, а на всіх струнах, тоді й відчуваєш саме звучання. У живописі мастахім – найгрубше звучання, а пензлі – найтонше. Це мистецтво ревниве: воно вимагає, щоб людина йому віддавалася, відчувала». А за 10 хвилин маестро намалював і Марійський духовний центр – Зарваницю.
Життя коротке, а мистецтво нескінченне…
Христина Надала
