Від інженера — до командира підрозділу безпілотних систем. Історію Парфа розповіли в 44 окремій артилерійській бригаді імені гетьмана Данила Апостола.
Олександр, позивний «Парф», офіцер 44 окрема артилерійська бригада імені гетьмана Данила Апостола, приєднався до ЗСУ у 2016-му. Тоді ще ніхто не знав, як мають працювати безпілотні системи. Він був серед перших, хто розбирався з «Фурією» в бойових умовах, коли не було ані інструкцій, ані готових рішень.
У бригаду «Парф» прийшов без досвіду, бо практики тоді не мав ніхто. «Фурія» була єдиним, з чим можна було працювати — і вона залишилась у його екіпажі до сьогодні.
Парф говорить про те, що робить цю професію унікальною: дистанція від передової не знімає відповідальності — навпаки, пілот «Фурії» приймає рішення в критичні моменти. Під РЕБ, у разі збою чи втрати зв’язку — саме від нього залежить, чи повернеться дрон і чи буде наведений вогонь. У складних ситуаціях вирішує не так техніка, як врівноваженість і точність екіпажу.
Історія «Парфа» — це яскравий приклад того, як наполегливість, вміння швидко навчатись та відданість справі дозволяють долати будь-які виклики для успішного виконання бойових завдань.
