Усі представлені речі, які були знайдені на території Тернопільської області. Про це розповів директор музею Михайло Сохацький, пише «Суспільне».
За словами керівника музею, серед пам’яток трипільської культури, знайдених археологами, – посуд, орнаментований фарбою.
Археологи на території села Глибочок, що неподалік Борщова, розкопали біноклевидну посудину.
“Це дві посудини, з’єднані між собою перемичкою, і нагадують сучасний бінокль. Зовсім недавно, навіть у 20-30-их роках минулого століття, в побуті були такі “близнята” – два глечики, склеєні між собою. Такий посуд був потрібен, коли чоловік йшов косити у поле, наприклад, а жінка йому приготувала їжу, – тоді син чи дочка, могли взяти ці глечики за ручку, віднести одну страву і другу одночасно, тобто, ця річ була практичною і зручною. Але трипільська посудина нас дивує тим, що в ній немає дна”.
Михайло Сохацький каже: дослідники вважають, що цей посуд використовували не у побуті, він мав культове значення. За допомогою біноклевидних посудин трипільці проводили ритуали.
“Ранні землероби, які принесли традицію вирощувати хліб на нашій землі, проводили ритуал, коли наступала велика засуха. Вони, можливо, напували землю: клали цю посудину на землю, наливали воду і просили дощу. Одна така посудина збереглася у нас ціла, а інша – викривлена від вогню, бо коли трипільці покидали поселення – вони повністю спалювали житла. Цій біноклевидній посудині “не пощастило”, вона розплавилася під температурою 1000 градусів”.
Ще одна посудина, якій 5 тисяч років, – миска, яка пролежала весь цей час у печері.
“На неї капала вода, і карбонатні нарости зробити своє: тепер вона виглядає, як їжак. Це означає, що понад 5 тисяч років ця миска пролежала в печері і, навіть, не була засипана землею”.
Михайло Сохацький каже, що у Борщові та на його околицях пам’яток трипільської культури є близько сотні.
Усі ці речі люди використовували у період неоліту для обробітку землі, вирощування худоби і зведення будинків.
