Дев’ятьох військових сьогодні нагородили в Музеї національно-визвольної війни Тернопільщини. Відзнаки, які захисникам присвоїв президент України, отримали їхні родичі.
Начальник Тернопільської ОВА Володимир Труш відзначив, що жодною державною нагородою, орденом чи визнанням неможливо повернути загиблих військових — чиїхось чоловіків і дітей. Але якби не вони, ворог просунувся б набагато далі.
“Наше головне завдання — це не забувати ці родини, постійно з ними спілкуватися, приділяти їм увагу. Адже їхні діти, чоловіки, брати віддали найдорожче — своє життя за незалежність нашої країни”, — відзначив начальник Тернопільського обласного територіального центру комплектування та соцпідтримки, полковник Ігор Гусєв.
Тернопільські військові додають, що кожного тижня отримують подання на нагородження державними відзнаками воїнів. На жаль, практично усі вони — посмертно.
Родина Міхових до Тернополя переїхала кілька місяців тому. В одному із медичних закладів після важкої травми проходить лікування голова сімейства — Семен Міхов. Дружина Яна розповідає, що чоловік воював разом з сином Андрієм. У травні вони потрапили в засідку — син загинув, а батькові відірвало ногу і руку. На чоловіка чекає довге лікування та реабілітація. А от сина вже ніхто не поверне. Андрій Міхов навчався в Запоріжжі на геодезиста, також проходив військову кафедру. В березні разом з батьком вирішив йти воювати. Він мав рішучий і твердий характер, ніколи не відступав від цілі. Поховали військового в Запоріжжі на Алеї слави. А сьогодні в Тернополі матері Яні Міховій вручили орден “За мужність” третього ступеня посмертно.
Прокоментуйте