Минулого року багато місцевих та всеукраїнських ЗМІ розповідали про наймолодшого студента України, тернополянина Мирослава Корицького, який у 15 років став студентом Тернопільського національного економічного університету.
Раніше за своїх однолітків (у 5 років) він пішов до школи, раніше за своїх однокласників, екстерном, здав іспит із ЗНО. Цей юнак неначе поспішає наввипередки з часом. А як складається його життя сьогодні? Чим займається, про що мріє, до чого прагне? Про це вирішила запитати у самого Мирослава.
Вже майже рік він навчається на факультеті міжнародних економічних відносин ТНЕУ і абсолютно цим задоволений. «Я безкоштовно вивчаю німецьку, вже навіть можу трошки нею говорити, – розповідає він. – Постійно дізнаюсь про щось нове і, в порівнянні зі школою, маю більше часу для саморозвитку. Я став більш впевненим у собі, відкритим для нових людей, остаточно визначився із найближчим майбутнім. Мрію навчатись у Німеччині, в Лейпцігському університеті, на факультеті спортивного менеджменту. Можливо, мені також вдасться поїхати від університету, в якому навчаюся зараз, по обміну на один семестр в якийсь з європейських вузів. Мрію також вільно розмовляти німецькою. Тому ходжу до репетитора, активно працюю на парах, читаю книги».
Щодо присвоєного йому минулоріч «звання» наймолодшого студента України Мирослав скромно каже, що як славу це не сприйняв, і якогось впливу на його життя таке визнання не мало. «Голосно заявляти про те, що я наймолодший студент України, можу тільки жартома в колі друзів, – каже він. – Однак дуже вдячний своїм батькам, особливо мамі, за хороший старт. На рахунок мотивації, то мушу сказати, що треба мати хорошу маму, яка буде стимулювати, але не надто контролювати. Взагалі люди, які мене оточують, дуже підживлюють мою вмотивованість».
Хлопець чесно зізнається, що дуже хвилювався перед початком навчального року у новому закладі з новим колективом. «Перед 1-м вересням я хвилювався більше, ніж перед ЗНО, – розповів він .- Було справді страшно, але з початком навчання всі переживання зникли. Одногрупники ставляться до мене добре, хоч деколи я і відчуваю різницю в інтересах. Я знайшов собі нових друзів і вважаю, що зміна навчального закладу примусила мене побороти зайву сором’язливість. І тепер можу порадити іншим – ніколи неможливо знати точно, як ти впишешся у колектив, тому варто просто завжди залишатись собою». А ось відповіді Мирослава Корицького на запитання про його захоплення та вподобання:
– Люди, чий приклад, на твою думку, вартий наслідування?
– Євгеній Чичваркін, Златан Ібрагімович.
– Улюблена книга?
-«Революція на газоні»
– Музичний гурт, який найбільше подобається?
– «TheCribs», «Slaves»
– Улюблений фільм?
– «Субмарина»
Лілія Костенко, слухач Школи сучасної журналістики
Джерело: http://pressclub.te.ua
