Автор: Ігор Лікарчук, екс-керівник Українського центру оцінювання якості освіти, в. о. директора Навчально-методичного центру забезпечення якості освіти.
Карантин у системі освіти в совковому стилі. Що це означає?
1. Відпускаємо учнів додому (фактично – на канікули), а вчителів примушуємо ходити на роботу і контролюємо: коли прийшли й коли пішли. Не дай Бог не вироблять необхідну кількість годин на зарплату.
2. Не вміємо, не можемо, не знаємо ЯК, але якесь начебто навчання організовуємо. Називаємо його «дистанційним». І робимо вигляд, що процес іде.
3. Обов’язково примусимо вчителів написати якісь плани на період карантину: самоосвіти, організації «дистанційного навчання», створення освітнього простору в коридорах школи, поливання квітів у кабінеті та тому подібне. І не менш обов’язково примусимо здавати звіт про виконання планів. Обов’язково у письмовій формі. Із додаванням фото і відео. Розмістивши їх в Інтернеті.
4. Різко збільшимо кількість листів до закладів освіти з вимогами подати якісь інформації, звіти, повідомлення…
5. Дарма, що на вулиці ще холоднувато. Негайно відключимо чи зменшимо опалення. Гроші потрібно рахувати. Навіть за рахунок здоров’я освітян.
6. Організуємо в закладах освіти чергування. Щоб хтось-таки сидів і стеріг шкільні стіни. Але ніхто із тих, хто придумав і дав команду чергувати, не подумав над тим, що потрібно створити безпечні умови для чергування: привезти працівників до школи і від школи до домівки, забезпечити їх масками, перчатками, дезінфекторами, теплом на місці чергування…
7. Залякаємо і так затурканого вчителя черговою казкою про Бабая: не отримаєте зарплату, якщо не будете покірними нижче трави і тихіше води.
8. Обов’язково будемо вимагати проявів «героїзму» від директорів закладів та їхніх заступників типу: у тяжкий час маєте бути на робочому місці. Бо ж виховані на прикладі Миколи Островського…
9. Не дамо безкоштовно і не організуємо, навіть за власні кошти учителів, забезпечення їх масками, перчатками, деззасобами.
10. Не приймемо рішення про позачергову виплату одноразової допомоги на оздоровлення. Бо карантин все-таки – це додаткові витрати для кожного. Хоча б на оплату доступу до Інтернету під час дистанційного навчання.
Далі може продовжити кожен бажаючий…
Джерело: osvita.ua
