Мілані п’ять років. Вони з мамою тікали з Чернігова, коли той накривали хвилями гради. Місто на півночі було оточене російськими військами. А забратися з нього можна було через єдиний міст. До слова, за кілька днів після від’їзду і цей міст було зруйновано снарядом.
У Чернігові в Мілани залишився тато, і вона дуже хоче побачити його знову.
Протягом тижнів вони сиділи під шаленими обстрілами, а коли вийшли на поверхню, то побачили, що місто горить. Тоді й вирішили, що далі залишатися у ньому не можна.
Мілана весь час плакала, бо боялася, що усі її рідні та вона помруть. Пані Марія, мама дівчинки, розповідає, що виїжджати з розжареного міста було вкрай складно. Та вони змогли. Зараз обоє на Львівщині, де знайшли прихисток, намагаються навчатися та продовжують жити.
На момент їх виїзду у Чернігові були зруйновані близько 70 шкіл та садочків, лікарні та аптеки. Сьогодні понад 10 млн осіб в Україні покинули свої домівки…
Прокоментуйте