Історія захисника навідника Романа. “Артилерія — це не лише про “вистрелити і забути”, – військовослужбовець нашої рубрики ” Історії Героїв” – навідник Роман.
Свій військовий шлях він розпочав ще у 2016 році, коли тривала Антитерористична операція. Підписав контракт зі Збройними Силами України, бо розумів: захист держави — це не просто обов’язок, а справа честі, – ділиться Гридін.
“Обрав фах артилериста, бо відчував, що саме тут зможу бути максимально ефективним. Артилерія — це комбінація сили, точності й аналітики, а мене завжди приваблювала робота, що вимагає концентрації, розрахунку та відповідальності”.
Базову підготовку проходив на навчальному полігоні. Навчання тривало протягом двох місяців, протягом яких опановував майбутній фах ще на радянських гаубицях. Вже із сучасної технікою, зокрема американськими M777, довелось працювати у бойових умовах, буквально на ходу навчаючись нею користуватись.
До початку військової служби він працював гідом у туристичній сфері, супроводжував групи за кордон, а також мав досвід у логістиці. Аналітичне мислення, організованість та вміння працювати з людьми – це ті навички, які з попередньої роботи стали йому в нагоді під час роботи у війську. Адже саме вони, переконаний Роман, є ключовими у тому, аби бути ефективним навідником.
Історія захисника навідника Романа
Попри війну та постійне перебування на позиціях, Роман не втрачає віри у майбутнє. У вільний від бойових завдань час продовжує навчатись: зараз цікавиться програмуванням і загалом IT-сферою. Каже, це допомагає переключитись, зберігати ясність мислення та бачити перспективу після війни.
Проте головним джерелом сили та стійкості для військового залишається любов та підтримка рідних.
Ми вже писали: Історія сапера 44-ї артбригади на псевдо Кардан.
