Для місцевих мешканців Тернопіль вже давно став звичним – ми навіть не звертаємо уваги на красу нашого ставу чи затишок зелених парків. Але ті, хто приїздить сюди з інших міст, бачать все по-новому! Про свої враження від міста Файному місту розповідає колишня студентка одного з вищих навчальних закладів, Ірина Сідлярчук.
Зараз Ірина живе в Івано-Франківській області, але понад п’ятнадцять років тому навчалася в Тернополі – була студенткою Тернопільської Академії Народного Господарства. Вона з задоволенням ділиться приємними спогадами про наше місто:
Для мене Тернопіль назавжди залишиться містом юності, адже з ним пов’язано багато яскравих спогадів про студентські роки. Пам’ятаю, як мені подобалося прогулюватися набережною понад озером – такої краси не побачиш більше ніде в Україні! Також дуже подобався спокійний настрій цього міста, адже в ньому не відчувається гармидер великих мегаполісів. У Тернополі є багато затишних вуличок – наприклад Валова з її кавовими ароматами та картинним вернісажем. Запам’яталася й барвиста центральна частина міста з фонтанами і дуже великою кількістю квітів!
Також Ірина вважає, що як для порівняно невеликого міста в Тернополі є доволі багато зелених насаджень:
Самі тернополяни, мабуть, вже звикли до своїх парків, а мені надзвичайно подобалося вивчати буквально кожний затишний куточок. Особливо причарував парк Топільче з його водоймами, місточками, річечками та водяним колесом. Пам’ятаю, як затишно там було восени, коли опале листя яскравих барв красиво падало на воду…
За словами Іри, в останні роки Тернопіль змінився – став сучаснішим, більше схожим на європейські міста. Ще красивішою стала набережна, з’явилося багато модернових споруд зі скляними фасадами, нових фонтанів.
Тернопіль сьогодні і Тернопіль кільканадцять років тому – це, звичайно, різні речі. Сучасний ритм життя накладає свій відбиток – відкриваються нові цікаві заклади, відбуваються якісь події, фестивалі, є багато оновлень. Місто розвивається, і це чудово! Але для мене вулички Тернополя назавжди зберігатимуть спогади про студентські роки…
Прокоментуйте