Цього року річниця аварії на Чорнобильській АЕС стала додатковим приводом підняти питання про ситуацію з ядерною безпекою в Україні та усьому світі у зв’язку з захопленням об’єктів критичної інфраструктури у зоні відчуження під час нападу російських військ на Україну. Women in Nuclear (WiN) Ukraine запросила експертів та очевидців подій для обговорення цієї важливої проблеми, і під час цих розмов виникла ідея створення документального фільму на тему Чорнобилю, війни та ядерної безпеки, який ми презентуємо вам сьогодні, – інформує Доба.
«Що, якби ЦЕ сталося знову?».
Маргарита Раєць, президент WiN Ukraine: “Ми працювали над цим фільмом у дуже напруженому темпі. Особливо складним було у “гарячі” часи організувати зв’язок з потрібними експертами, аби вони дали інтерв’ю. Для нашої команди однодумців це був пілотний проєкт, зроблений повністю у режимі “онлайн”. Війна роз’єднала нас усіх фізично, але точно не на ментальному рівні! Крізь ідею фільму проходить думка “а що було б, ЯКБИ … подібна аварія сталася знов???” І наші експерти транслюють відповідні меседжі для усього світу про те, що «ядерка – це не іграшка, а серйозна річ, при необережному або зловмисному поводженні з якою можна змінити хід історії людства назавжди.» Дане відео є соціальним, воно має повчальний характер для теперішніх та прийдешніх поколінь.
Матеріали для ролика збирали впродовж квітня 2022 року, а обробляли інформацію та монтували вже у травні та червні. За декілька місяців після того, як російські солдати покинули Чорнобильську зону відчуження, ситуація змінилася трохи на краще в плані розмінування території та поступового повернення невеликої кількості людей до робочих місць. Тих місць, що вціліли. У загальному сенсі все те, що наші експерти говорять у фільмі про збитки та шкоду, звичайно, залишається досі актуальним для зони відчуження».
Тож, до вашої уваги документальний фільм, що створювався ці місяці командою однодумців про події, які сколихнули увесь цивілізований світ! І мова не лише про найбільшу техногенну катастрофу усіх часів і народів, якою є Чорнобильська аварія 26 квітня 1986 року, але й про повномасштабну війну російської федерації проти України, що спричинила несанкціоноване захоплення зони відчуження та багатомільйонні збитки від окупації вже рівно через 36 років після аварії! Масштаби нової аварії, що могла статися внаслідок цього вторгнення, що є беззаперечним актом ядерного тероризму, могли бути ще гіршими за катастрофу 1986 року! Про ці та інші події у фільмі говорять наші визнані експерти під час своїх інтерв’ю, взятих в онлайн форматі.
Нагадаємо, що з 24 лютого по 31 березня Чорнобильська АЕС була захоплена російськими військами. Персонал станції знаходився в заручниках, військовослужбовців Нацгвардії захопили в полон, на території ЧАЕС знаходились ворожі військові та техніка, проводились обстріли, підривались боєприпаси, та деякий час, внаслідок бойових дій, електростанція не отримувала зовнішнє живлення, необхідне для безпечного зберігання відпрацьованого палива, на території Зони відчуження почались лісові пожежі, окупанти не давали можливості їх загасити. Вперше з 1986 року Зона відчуження була переведена в режим аварійної готовності, а весь світ, захопивши подих, слідкував за перебігом подій.
Сидоренко Анатолій – начальник зміни цеху радіаційної безпеки: «Наша довга зміна тривала 26 днів і ночей, 52 робочі зміни. Ми всі тоді були як одне ціле. Ми розуміли, що в цих умовах від нас залежить дуже багато. Не було тоді таких моментів, коли б хтось із персоналу сказав: “Все, я не можу виконувати своїх обов’язків, вибачте”
Я вважаю, що поставлене перед персоналом завдання щодо підтримки у безпечному стані всіх ядерно небезпечних об’єктів на Чорнобильській атомній електростанції було виконано. Також персоналом зміни було збережено прапор України, який після штурму збройні сили російської федерації намагалися демонтувати та, за інформацією, потім знищити. Нині він посідає почесне місце у нашому музеї у місті Славутич. Ніхто з нас не мав сумнівів у тому, що Чорнобильська станція завжди була, є і буде Україна!”
«Це – ядерний тероризм. І це основний меседж, який треба доносити світу, тому що: тримати на таких небезпечних об’єктах зброю – взагалі це – нонсенс!» – Марія Вербило, Начальник відділу з питань Чорнобильської АЕС та поводження з відпрацьованим ядерним паливом Державного агентства України з управління зоною відчуження.
«Щоб зрозуміти, яким міг бути масштаб нової аварії (а цю аварію могло спричинити будь-що: потрапляння снарядів, припинення енергопостачання, психологічний стрес персоналу) – порівняйте: у 86-му році вибухнув один реактор на Чорнобильській АЕС. Там знаходилось 200 тонн палива. А в сховищі відпрацьованого ядерного палива зараз знаходиться 2 500 тонн палива. І аварія могла б розвиватися за сценарієм АЕС Фукусіми, що призвело до забруднення радіонуклідами значних територій Японії, – говорить Юрій Шибецький, кандидат геологічних наук, старший науковий співробітник Державної установи “Науковий центр радіогідрогеоекологічних полігонних досліджень Національної академії наук України”, член Національної комісії з радіаційного захисту населення України. – Ті, хто захоплюють ядерні небезпечні об’єкти і наражають на небезпеку всю європейську спільноту, варті Нюрнберзького ядерного трибуналу”.
