Ніхто не заходить до нього в гості. Самотній, але вдоволений цією самотністю Збирач сміття не потребує компанії. Вранці він працює на березі озера Комо, прибирає сміття, яке зі своїх домівок викидають люди. Дізнається з нього їхні історії. Адже воно, на відміну від людей, ніколи не бреше…
«Я невидимка», – думає Збирач, і поки не знає, що помиляється. Взагалі він, багато чого не знає….
Наприклад, не знає, що зараз підніме голову, подивиться на озеро —, а тим часом, його невидиме життя, в якому повно гірких спогадів і ще більше кривавих таємниць, може піти на дно.
І що одна змучена 13-річна дівчинка з бузковим чубом ось-ось подивиться на нього: зазирне в темні глибини душі та справді його побачить.
І що Полювальниця на мух – надламана жінка, яка роками рятує інших жінок від насильства, — вже взяла слід і шукає його…
Тепер ці троє безіменних людей, замкнені кожне у власній в’язниці жахіть, звивистими шляхами йдуть до загальної вибухової розв’язки і мають зустрітися на краю безодні.
Їхню долю вирішить озеро Комо, що кишить чужими таємницями та гіркими спогадами. Але, дивлячись у безодню, вони й не помітять, як безодня сама почне вдивлятися в них…
Прокоментуйте