Інтерактивна лабораторія вчителя-словесника НУШ – продуктивний формат навчання на факультеті філології і журналістики. Не секрет, що наші випускники і випускниці у своєму професійному житті реалізовуватимуть багатовекторну модель нової української школи, стануть агентами прогресивних освітніх змін, інспіруючи дух партнерської взаємодії всіх учасників освітнього процесу.
Це актуалізовує необхідність модернізації теоретичних і методологічних засад формування педагогічної майстерності майбутніх учителів-словесників у закладі вищої освіти.
У межах вивчення дисциплін лінгвометодичного циклу викладачі кафедри української мови та методики її навчання практикують співпрацю зі здобувачами у форматі воркшопів, панельних дискусій, цифрових семінарів, літературно-мистецьких пленерів тощо.
Жваве обговорення сучасних практик упровадження формули нової школи виникло в інтерактивній лабораторії вчителя-словесника НУШ, створеній на запити студентів 3 курсу факультету філології і журналістики.
Опрацьовуючи тему «Створення сприятливого освітнього середовища НУШ. Кабінет української мови», студенти і викладачі кафедри української мови та методики її навчання дослідили, у чому відмінність освітнього середовища НУШ та традиційної школи; обговорили, як організувати простір дитинства, що будується на засадах рівності, діалогізму, співрозвитку, прийняття; окреслили, як упроваджувати проактивний підхід до навчання словесності засобами організації просторової структури освітнього середовища – кабінету української мови.
Розвиткові педагогічних здібностей студентів сприяли запропоновані завдання на моделювання та прогнозування, розв’язання ситуативних завдань, а також створення та презентація проєктів «Кабінет української мови в НУШ – простір можливостей».
Нова якість професійно-педагогічної дії потребує нових рішень. Тож працюємо у форматі творчих пошуків.
Освіта – непереможна!
Леся Гапон – доцент кафедри української мови та методики її навчання,
Ольга Петришина – завідувач кафедри української мови та методики її навчання
Прокоментуйте