Світлана Міхова майже 10 років працювала майстринею з манікюру в Маріуполі. Після повномасштабного вторгнення вона переїхала до Тернополя та пробує знову налагодити своє життя. Її історію розповідає видання “Східний варіант“.
«Я знайшла справу свого життя»
Світлана Міхова ще у середній школі зрозуміла, що хоче пов’язати свою кар’єру з манікюром. Вона пригадує, як тоді її однокласниці вже ходили до майстрів та мали різні дизайни нігтів. Це наштовхувало Світлану на думку, що вона сама хоче створювати ці дизайни.
Після школи дівчина навчалася на перукаря, але паралельно починала практикуватися, як майстриня манікюру. Відтоді вона остаточно зрозуміла, що знайшла справу свого життя.
«Мені подобається бачити «до» та «після» у своїй роботі. Дівчата довіряють мені свої руки та хочуть кращого результату. І я розумію, що можу допомогти їм, і зробити це гарно. Мені подобається в цій справі допомагати дівчатам мати кращий вигляд, почуватися впевненіше, слідкувати за своїми нігтями. Це дуже творча робота, сповнена натхнення та креативності. Подобається сам процес, підготовка до нього, емоції людей», — ділиться Світлана.
Напередодні повномасштабного вторгнення Світлана працювала в Центральному районі Маріуполя і думала про розширення своєї справи. У планах було винайняти більше приміщення. На жаль, цього не сталося.
«Пробули в Маріуполі протягом усієї блокади»
Чоловік Світлани — професійний військовий, який перебував на службі ще до повномасштабного вторгнення. Коли росія розпочала свій наступ, він разом із побратимами став на захист своєї країни, а Світлана залишилася з родиною в Маріуполі. Тоді вони не уявляли, що їх чекає.
«Я приїхала із Центрального району в Кальміуський, де проживала моя родина. Там ми й були весь цей час. Ми хотіли виїхати ще в березні, коли люди почали виїжджати, і коли місто було вже дуже зруйнованим. У сусідів були автівки, на яких ми планували виїхати разом. Але якось нам у двір прилетів снаряд, і вибуховою хвилею пошкодило один з автомобілів. І ми просто вже не влізли, тому залишалися далі в місті», — розповідає Світлана.
Прокоментуйте