Коментує Гірняк Андрій Несторович – кандидат психологічних наук, доцент кафедри психології та соціальної роботи Тернопільського національного економічного університету, член Соціологічної асоціації України:
– Така безпрецедентно рекордна кількість кандидатів у президенти пояснюється кардинально різними мотивами котрими керуються претенденти, подаючи документи у ЦВК, а саме:
- Прагнення прийти до влади з метою реалізації програмних засад певної політичної сили (П.Порошенко, Ю. Тимошенко, А. Гриценко та інші високорейтингові лідери соціологічних опитувань).
- Участь у президентських перегонах не для перемоги у них, а для підвищення рейтингу політичної партії і відповідно збільшення шансів проходження її до Верховної Ради України на осінніх виборах поточного року. Тобто здійснення акумуляції власного електорату напередодні парламентських виборів (для прикладу – Віталій Скоцик, Андрій Садовий, Руслан Кошулинський та ін.).
- Прагнення різних олігархів завести декілька своїх «кишенькових» політичних сил в парламент і стати серйозними гравцями у формуванні коаліції та Уряду. Для цього створені різні політичні проекти за принципом «не класти усі яйця в одну корзину» для котрих вибори президента є своєрідним «пробним каменем».
- Задіювання політтехнології «відтягування голосів» від лідерів перегонів. Для прикладу – одним із кандидатів у президенти є нардеп від «Народного Фронту» Юрій Володимирович Тимошенко як повний теска очільниці ВО «Батьківщина» Ю.В. Тимошенко.
- Спроба уникнення кримінальної відповідальності. Зокрема, до ЦВК подали документи для участі у президентських виборах Надія Савченко (яка знаходяться під арештом), Роман Нассіров (котрий перебуває під слідством), Володимир Олійник (виїхав у Росію з президентом-тікачем В. Януковичем).
- Намагання нагадати про себе, повернутись у «велику політику», здійснити «політичне реанімування» дискредитованої чи низькорейтингової політичної сили (Олександр Мороз, Інна Богословська, Арсеній Яценюк і т.п.).
- Ознака нездатності політичного істеблішменту домовлятися та об’єднуватися довкола консолідуючої політичної платформи. Це відбувається внаслідок клонування численних політичних партій вождистського типу. Іншими словами, реалізація на практиці відомого прислів’я: «Де два українці – там три гетьмани”
Інфографіка: ТСН
Контент виготовлено у співпраці з Тернопільським прес-клубом за підтримки «Медійної програм в Україні», що фінансується Агентством США з міжнарод-ного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.
Прокоментуйте