Відколи існують українці, відтоді лунає українська пісня. Крізь роки змінювалися слова пісні, текст пісні, але деякі речі залишалися незмінними – це мелодійність та надзвичайна чуттєвість, яку завжди супроводжувала українська пісня.
Здебільшого пісні відповідають духу свого часу. Тому в інтернет просторах багатий каталог https://pesnihi.com з різноманітними піснями.
З 2014 року, попри всі драматичні події, що відбуваються в Україні, українська музична індустрія переживає відродження. З’явилося багато нових музикантів, які встигли стати популярними не тільки на батьківщині, але і в Європі. Згадаймо лише гурт «Kalush Orchestra». Торік він представляв Україну на пісенному конкурсі «Євробачення – 2022». Зі своєю піснею «Стефанія» гурт отримав перше місце і став абсолютним переможцем. Тоді здавалося, що слова «Стефанії» добре знають не лише на Батьківщині, а й за кордоном.
Є кілька українських гуртів та співаків, які беруть старовинні мотиви й переробляють їх у новому звучанні, перетворюючи на нову форму українського фольку. Наприклад, співачка Христина Соловій, яка відзначилася виконанням лемківських пісень.
Народний етнос вкотре отримує друге життя у виконанні сучасних музикантів. Інтерпретація тексту старовинних українських пісень – модне віяння цього часу. Саме мистецтво інтерпретації передбачає творчий підхід до кожної композиції. Українцям вдається зробити це якнайкраще. Старі пісні, які колись добре знали наші прабабусі, тепер отримали нове звучання.
Є кілька співаків, які беруть старовинні мотиви та переробляють їх у новому звучанні, перетворюючи на нову форму українського фольку. Що стосується цікавих міксів і звуків, то є три українські гурти, які досить добре освоїли цю техніку: ДахаБраха, ONUKA і KAZKA.
Усі вони використовують такі народні та старовинні інструменти, як трембіта, різновид альпійського ріжка, довжина якого може досягати 8 метрів, або бандура, щипковий народний інструмент із 68 струнами. Вони докладають багато зусиль, щоб їхня музика звучала автентично, замовляючи етнічні інструменти у місцевих майстрів, які зберегли секрети їх виготовлення через покоління. Попри те, що ці колективи приділяють велику увагу традиціям, вони роблять свою музику сучасною та цікавою.
Пригадуєте пісню «Ой у лузі червона калина…», яку заспівав на початку російського вторгнення фронтмен гурту «Бумбокс» Андрій Хливнюк. Колись гімн Січових Стрільців, написаний Степаном Чарнецьким, став хітом усіх українських музичних чартів.
З початком повномасштабної війни, українська музика переживає нову революцію. Відтепер саме українська пісня в тренді та лунає з кожного радіоприймача.
Військові пісні — про боротьбу, свободу, ненависть до ворога. Деякі з них були написані давно, але чекали свого часу. Інші створювалися в емоційному пориві на коліні, в укриттях і бомбосховищах. Вони вже увійшли в історію і продемонстрували єдність українців.
За рік війни українські пісні гострішими, сильнішими, влучнішими та пронизливішими. Навіть якщо говорити про лірику, війна все одно накладає відбиток на творчість. Тому у кліпах багато військової хроніки, яка будь-яку, навіть просто ліричну річ, перетворює на військову драму.
Прокоментуйте