Коли бракує конкуренції
Згідно з німецьким законом “про чистоту”, відомим як “Райнгальтсгебот” — пиво має складатися з ячмінного солоду, води та хмелю. Саме такі “маркери” виставив у 1516 році баварський монарх Вільгельмом IV Віттельсбах. Причини такого рішення були суто “економічними”. Кілька років поспіль у країні Віттельсбахів був поганий врожай пшениці і зерна бракувало навіть для випічки хліба. Тож відбулося своєрідне “адміністративне” втручання у економіку через указ герцога.
Між тим саме пшеничне пиво поряд з грютом (пивом на спеціях і травах) було основним у Європі до появи “закону про чистоту”. Зокрема дослідники Лундського Університету з Швеції знайшли залишки солоду та низькотемпературних печей, котрі використовувалися для підсушування пшеничного солоду. На думку вчених, ці знахідки доводять, що пиво на території сучасної Європи варили ще у “Залізну добу” , тобто більше 3000 років назад. А перші згадки про власне пшеничне пиво у хроніках з’явилося у 1040 році, коли була заснована броварня у Фрайзінгу, яка досі варить пшеничне “біле” пиво.
Щоправда Вільгельм IV Віттельсбах трохи злукавив зі своїм “законом про чистоту”. Адже варити “біле” пиво заборонили усім, окрім брата монарха, Людовіка X Ганса Сигізмунда Дегенберга. Так виникла королівська монополія, котра протрималася кілька століть і остаточно була знята аж наприкінці XIX століття. 1567 році Віттельсбах продовжив заборону мотивуючи потребою берегти пшеницю для випікання хліба, замість виробляти з неї “непотрібний напій”. Але ця заборона знову ж таки не стосувалася королівської родини. 1602 року помер останній з роду Дегенберга, і право варити “біле” пиво перейшло до Максиміліана І Баварського.
Королівська родина сторицею скористалася перевагою монополії. Доходи від продажу пива дозволили серед іншого щедро фінансувати участь Баварії у Тридцятилітній війні (1618-1638). Однак вже ближче до закінчення XVIII століття монопольний бізнес давав набагато менше прибутків. Відтак 1798 року курфюрст Баварії Карл Теодор дозволив варити “біле” пиво аристократам, що мали у власності броварні. За це вони платили солідну “ренту” за використання “королівської торгової марки”. Так, ймовірно, з’явилася перша пивна франшиза. Але з часом і ця “обмежено монопольна модель” почала давати збої. На середину XIX століття лише близько 3 % баварців пили пшеничне пиво. “Закон про чистоту”, який на початку використовували, як інструмент протидії конкуренції, знищив монополіста. Споживач переключався на більш доступне та дешеве ячмінне пиво.
Прорив і повернення слави “білого” пива у Німеччині та світі загалом припадає аж на другу половину XX століття, коли виробництво цього напою зросло у десять разів за 50 років. Цей історичний приклад показує — монополія шкодить і може знищити навіть добрий продукт
Де шукати добре пиво
В Україні також варять “біле” пиво. Добре “біле” пиво варто шукати у порівняно невеликих броварнях. Транснаціональні бренди безперечно виготовляють пшеничне пиво високої якості також. Однак є специфіка для “справжнього” білого пива.
По-перше, як кажуть гурмани, його краще споживати свіжим і воно, особливо нефільтроване, повинно бути з порівняно невисоким терміном зберігання.
По-друге — це особливість технології. Традиційне “біле” пиво доброджувало у давнину у діжках, а подекуди навіть у пляшках. Тож, шукаючи, в Україні таке пиво варто звернути увагу на ті броварні, які зберегли технологію роздільного бродіння і доброджування, коли пиво до готовності доходить у різних танках.
До таких належить тернопільська пивоварня “Опілля”, яка береже класичну технологію виготовлення пива, що передбачає роздільне бродіння і доброджування.
Компанія позиціонує себе на ринку, як виробник “живого пива” з терміном придатності до 30 діб. Має броварня у своїй лінійці і традиційне пшеничне “біле” пиво, котре має назву “Опілля Біле”. Цей сорт пива, як і більшість пшеничних сортів, належить до “весняно-літніх”. На відміну від ячмінних сортів, “біле” м’якше, має легенькі фруктові нотки і дещо меншу хмелеву гіркоту притаманну звичайним лагерам.
Яка користь та шкода
“Біле” пиво може бути корисним і завдавати шкоду. Як і кожен алкоголь пиво потрібно вживати у помірних дозах. Адже пиво може призводити до звикання і шкодити. Заборонено вживати пиво вагітним, дітям, людям з хронічними хворобами і, безперечно, перед тим, як сідати за кермо.
За умови відсутності протипоказань чоловікам рекомендують вживати не більше 0,25-0,5 літра цього пива не частіше ніж 3-4 рази в тиждень. Жінкам рекомендують вживати не більше 0,2-0,3 літра пива та не частіше ніж 2-3 рази в тиждень.
Адже пшеничне пиво багате на мікроелементи (калій, фосфор, мідь, залізо) та вітаміни групи “B”. Мікроелементи допомагають у травленні “важкої їжі”, а сечогіний вплив — виводить токсини з організму. Деякі дієтологи приписують “білому” – ізотонічну дію. Воно добре втамовує спрагу, особливо у складі різних коктейлів на основі фруктових соків. Крім того “біле”, як правило є “легким”. Зокрема “Опілля Біле” містить 4,0 % алкоголю. Тож цьому сорту пива надають перевагу жінки і молоді активні люди.
Є також й інше практичне застосування для “білого” пива. Це добра основа для різного роду маринадів, особливо м’ясних та рибних страв. Якщо ж виходити із загального правила, який напій підібрати до пікніка чи вечері, то найкращою порадою буде саме “біле” пшеничне. Знову ж таки через його добре поєднання, як з м’ясними закусками, так і з легкими десертами.
Ну а тим, хто ще не спробував, варто відкрити щось нове, при цьому згадуючи цікаву історію народження і розвитку цього напою.
