Саме Володимир Йосипович Сторожко у 1989 році в Бучачі повалив пам’ятники катам українського народу Леніну та Кірову, а також вивішав синьо-жовті стяги.
– Гельсінська спілка їхала, йшла з прапорами до Києва, щоб здобути незалежну Україну. Там нас били кагебісти і поліцаї, рвали стяги, розганяли, але ми не відступили, здобули самостійну Україну. Незліченну кількість мітингів я організував і в Монастириськах, і в Чорткові, і в Бучачі, і в Тернополі на Співочому полі. Кожен мій виступ на такому зібранні мав на меті зігнати страх з людей, щоб вони не боялися і голосували за демократію. Один із моїх потужних виступів навіть надрукували в австралійських газетах, – пригадує Володимир Сторожко.
Народний депутат Микола Люшняк підкреслив, що українці повинні пам’ятати про людей, які щоденно боролися проти людоненависницького режиму.
– Завдяки таким особистостям як Володимир Сторожко ми відстояли незалежність нашої держави у боротьбі зі злочинним комуністичним режимом. Попри залякування та переслідування, ці люди знаходили в собі сміливість відкрито заперечувати людоненависницький режим, який порушував права людей, морально й фізично принижував українську націю, знецінював її самобутність. Ми повинні пам’ятати усіх тих, хто боровся за вільне майбутнє Батьківщини. На подвигу таких людей виховується нове покоління захисників, які сьогодні борються за територіальну цілісність України, – наголосив Микола Люшняк.
