Вашій увазі пропонуємо оповідання тернопільського письменника Ілька Шімановського про політичне життя рідного міста на рубежі нульових років…
У сонячному Тернополі, де вигадливі візерунки вишиванок зливалися з глибокими таємничими очима Поділля, зростала тінь, яка не мала нічого спільного з теплом міських вуличок. Тут, серед красивих пейзажів та величних костелів, розвивалася своя власна, темна сторона.
Мафіозна структура, пліткала свою невидиму мережу, глибоко вкорінену в місцевий ландшафт. У цьому павутинні інтриг та підпільних угод, однією з жертв став молодий архітектор Олег.
Олег, за своєю творчою суттю був романтиком, він прагнув аби рідне місто розцвітало, ставало кращим. Його амбіції, однак, привернули небажану увагу. Посеред проекту з відновлення старовинних будівель, Олег потрапив у пригоду, про яку шкодував ціле життя…
Прихована мафіозна група, яка спершу справляла вигляд беззаперечних благодійників, виявилася тіньовими підпільниками, що контролювали міські будівельні проекти та нерухомість. Олег перетнув їхню смугу інтересів, висуваючи свої вимоги щодо прозорості та законності проєктів.
Саме тому однієї літньої ночі Олега викрали з його власної квартири. Замість звичного життя, він опинився в темряві невідомих підземних коридорів. Мафія використовувала його знання та зв’язки для своїх злочинних справ, заставляючи стати своєрідним креативним рабом.
Олег, втрачений у власному місті, зберігав непохитну віру в те, що істина вийде на світло. Намагаючись не згиналися під тиском, чоловік шукав вихід з цієї ситуації. Він став жертвою темряви, боротьби з якою чекали краяни…
Ілько Шімановський
Прокоментуйте