Важка втрата для Іванівської громади. Через понад два місяці невідомості страшна звістка сколихнула людей — на війні загинув Павло Кузик. Він загинув ще 24 листопада. Але лише вчора родила і близькі змогли зустріти тіло героя і поховати його у рідному селі.
Остання дорога додому полеглого воїна пролягла через Теребовлю. Стоячи на колінах, з молитвою та лампадками теребовлянці вшанували героя. Після чого його повезли до рідної домівки. На похорон.
Люди зустрічали односельця живим коридором, стоячи на колінах. Для Іванівки це перша така втрата. Вперше попрощалися із воїном, героєм, захисником.
Односельчанин Володимир мобілізувався одночасно із загиблим Павлом Кузиком. Каже, кілька разів зідзвонювалися. Павло був на Донеччині. Потім зв’язок із ним пропав.
Павлові Кузику було 50 років. Він загинув 24 листопада, але до цього часу про це не було відомо. Рідні вірили і подівалися, що живий, можливо у полоні.
Павла Кузика у селі добре знали, адже був будівельником, то ж і роботи і знайомих мав чимало. Допомагав людям.
“Як було треба він допомагав завжди, до церкви ходив. Він був сам, бо жінка його померла, дітям допомагав дуже”, — згадує про Павла сусідка Оксана Костельнюк.
Їх у героя залишилось троє. Дві дочки і син, з яким і пішов служити, додають односельчани. Мав трьох онуків. Велика родина прощається із героєм, який пішов захищати країну від ворога.
Павла Кузика поховали у рідному селі – Іванівка. Вічна слава і шана Герою, подяка за подвиг.
Прокоментуйте