Різдвяне послання
архієпископа Тернопільського і Теребовлянського Павла
Боголюбивим пастирям, чесному чернецтву та всім вірним Тернопільсько-Теребовлянської єпархії Православної Церкви України
Дорогі браття і сестри!
Христос народився! Славимо Його!
Тиха ніч, свята ніч!
Ой, зітри сльози з віч,
Бо Син Божий йде до нас,
Цілий світ любов’ю спас…
(різдвяна колядка)
Притихла суєта земна. Задрімав гріховний світ. Заснув Єрусалим, заснули міста і містечка, спало все навкруги. Не чутно було ні шуму землі, ані голосів людських. Весь світ був у обіймах сну…
Як незвично зараз слухати ці рядки, коли сирени повітряної тривоги розривають простір вдень і вночі, коли над нашими головами пролітають ракети – провісники руйнувань і смерті, коли далекі чи близькі вибухи нагадують в яких страшних реаліях ми живемо. Наші серця стискаються від тривоги і болю, коли ми згадуємо про наших героїв–воїнів, які зараз віч-на-віч зі смертю на передовій, чи в ворожому полоні, чи в госпіталях заліковують свої рани та каліцтва. Ми переживаємо за співвітчизників в окупації, оплакуємо наших краян, що повернулись в рідні домівки «На щиті», або лежать незнані в українській землі.
Багатьом хотілося б усе забути і хоча на хвилинку зануритися в тишину далекої різдвяної ночі.
Але і там ми могли б не знайти заспокоєння, бо не лише в природі панувала темна ніч. Холодна ніч панувала у всьому старозавітному світі, огортала людські розуми і людські серця. Люди не бачили і не хотіли бачити свідчень про діла Господні, не допускали Божого голосу до своєї совісті. Їм було байдуже, що людство котиться в прірву. Кожен займався своєю справою: правителі ділили світ, Ірод переживав за свій трон, хтось «придбав землю», хтось «купив п’ять пар волів», власники осель і гостинних дворів рахували свої вигоди, тому ніхто не прийняв у свій дім, ніхто не зігрів вагітну Матір та старця Йоспа. Для всіх вони були чужими і небажаними, бо не могли принести матеріальної вигоди.
І подорожні змушені були піти у далекий, невідомий шлях, шлях без людського співчуття, без даху над головою – у нічну пітьму, аж поки не знайшли прихисток у біднім вертепі, де пастухи ховали свою худобу від негоди.
,,Коли ж вони були там, надійшов час роди¬ти Їй. І народила Сина Свого Первістка, і сповила Його, і поклала Його в ясла’’(Лк.2;6,7).
І раптом серед цієї глибокої ночі відкрилися небеса, засяяло світло, зникла темрява. На небі з’явилася таємнича зірка. На землю спустився Ангел, щоб сповістити народження Спасителя: «…я благовіщу вам радість велику, яка буде всім людям. Бо нині у місті Давидовому народився для вас Спаситель, Який є Христос Господь. І ось вам знамення: ви знайдете сповите Немовля, Яке лежатиме в яслах. І раптом з’явилося біля ангела численне воїнство небесне, яке славило Бога і викликувало: слава у вишніх Богу і на землі мир, в людях благовоління!» (Лк.2;10-15)
Пастухи, переглядаючись від здивування і трепету, побігли до печери, щоб побачити це диво на власні очі. Вони були першими, хто отримав благу звістку, і першими, хто відчув справжню радість у своїх серцях, бо побачили не лише немовля, але й надію, що прийшла на землю. Вони не мали ані багатств ані влади, але мали відкриті серця та щиру віру, і цього виявилось достатньо, щоб бути свідками найбільшого чуда людської історії.
І в одну мить холодна зимова ніч для них стала святою, сповненою світла, благодаті і радості.
«Я Світло для світу!»: пізніше скаже Ісус – «Хто піде за мною, той не ходитиме в темряві, але матиме Світло життя». (Ів.8:12.)
І до цього часу, через тисячоліття, Божественне Світло « в темряві світить, і темрява не огорнула його.» (Ін.1;5) Навіть сьогодні, коли морок війни охопив нашу Вітчизну і сили зла справляють свій кровавий бенкет, ми можемо долучитися до цього Світла, яке сяє через будь-які перешкоди.
Де ж шукати « Світло істинне, що освітлює кожну людину, яка приходить у світ»(Ів.1.9)?
Його не варто шукати в оселях можновладців і правителів цього світу, бо за пишними святковими столами вони будуть обговорювати глобальні питання та вирішувати долі цілих народів, а Младенець-Христос буде їм лише заважати.
Його не впустять у компанію політиканів-популістів, що під звуки колядок будуть радитися, як в черговий раз обдурити народ, а правда Христова може порушити їхні плани.
На урочистих службах «московської церкви» для Нього також не буде місця. Тому, що проводирям «русского міра» Господь потрібен лише для того, щоб Його Іменем прикривати свої кроваві злочини. Саме про таких Ісус казав: «Я ніколи не знав вас, відійдіть від Мене, хто чинить беззаконня.» (Мф.7.23)
Новонароджений Спаситель приходить туди, де палає любов, де живуть віра і надія. Він приходить в окопи до наших воїнів, які захищають рідну землю, жертвуючи найдорожчим. Він приходить до тих, шукає порятунку від неправди, хто молиться за мир, хто страждає і в стражданнях просить допомоги, до тих, хто намагається допомагати ближнім не зважаючи ні на що.
У цей час випробувань Христос хоче прийти до кожного з нас щоб дати нам сили та надію, щоб нагадати, що навіть у найбільшій темряві є Світло, яке веде до спасіння.
Щиро вітаючи з Різдвяними святами та новим 2025 роком, бажаю всім Вам знайти місце для Новонародженого Спасителя у Ваших серцях і у Вашому житті.
А Господь Бог, як сказав наш Предстоятель, може створити чудо там, де люди не знають, як досягти успіху.
Христос народився!
Славимо Його!
Різдво Христове 2024 рБ.
+ Павло, архієпископ Тернопільський і Теребовлянський
Також можна переглянути різдвяне відеопривітання Високопреосвященнішого Павла.
