Польові практики для студентів географічного факультету Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (ТНПУ) — це завжди про поєднання глибокої науки, краєзнавчих відкриттів та незабутнього експедиційного досвіду. Нещодавно студенти 3 курсу трьох профільних спеціальностей («Середня освіта (Географія)», «Географія» та «Науки про Землю») успішно завершили виїзний маршрутний етап навчальних практик із ландшафтознавства та краєзнавства.
Практика проходила під надійним науковим керівництвом досвідчених викладачів факультету — доцентів Богдана Гавришка та Івана Рудакевича. Маршрут експедиції охопив унікальні природні та історичні локації одразу трьох областей України: Тернопільської, Івано-Франківської та Львівської.
Програма досліджень: від Микулинців до Бережан
Під час подорожі майбутні географи, педагоги та ґрунтознавці провели комплексні екскурсії та детально описали десятки природних та антропогенних об’єктів. Маршрутна сітка складалася з цілої низки знакових історичних населених пунктів: Микулинці, Підгайці, Бережани, Гутисько, Рогатин, Старе Село, Свірж, Унів та Золочів.
Тернопільський етап: замки та тафальні ландшафти
-
Микулинці: Студенти розпочали роботу з детального огляду архітектурного ансамблю селища — дослідили середньовічний Микулинецький замок, витончений палац графів Реїв, величний Костел святої Трійці та територію старого цвинтаря.
-
Підгайці: Тут молоді науковці ознайомилися зі зразками оборонної архітектури — костелом св. Трійці та Успенською церквою, а також будівлею колишньої синагоги. Особливу увагу приділили величезному єврейському цвинтарю (кіркуту), який у межах курсу ландшафтознавства аналізували як специфічний приклад тафального («цвинтарного») ландшафту.
-
Гора Лисоня: Експедиція здійснила підйом на легендарну вершину — місце запеклих боїв Українських Січових Стрільців під час Першої світової війни. Окрім історичного екскурсу, висотна точка послужила ідеальним оглядовим майданчиком для геоморфологічного аналізу рельєфу навколишнього Опілля.
-
Бережани: У старовинному місті студенти вивчали планувальну структуру центру, ратушу, а також розгалужену сакральну архітектуру — Церкву Пресвятої Трійці, Костел св. Петра і Павла та Вірменську церкву.
Практична наука на базі Голицького біостаціонару
Важливою частиною практики стала польова робота на базі відомого Голицького біостаціонару ТНПУ, що розташований у селі Гутисько. Окрім знайомства з місцевою етнографією (кімнатою-музеєм лемківської культури та майстернею різьбяра), студенти провели серйозні наукові дослідження на Західноподільському горбогір’ї та степовій ділянці «Панталиха».
У межах польових виїздів майбутні спеціалісти виконали комплекс робіт:
-
Закладання ґрунтових розрізів: Студенти власноруч викопали та детально описали за генетичними горизонтами профілі місцевих ґрунтів, визначивши їхні фізико-хімічні властивості.
-
Аналіз рельєфу: Було детально досліджено карстові лійки та процеси вилуговування гірських порід.
-
Опис фацій: На Опільському горбогір’ї учасники зафіксували характеристики різних ландшафтних фацій (мікроландшафтів) та проаналізували вплив експозиції схилів на формування рослинного і ґрунтового покриву.
Подібні виїзні практики дозволяють студентам ТНПУ закріпити складні теоретичні знання з фізичної географії безпосередньо в польових умовах та підготуватися до майбутньої професійної чи наукової діяльності.
Ми писали також: Якість освіти в ТНПУ: підсумки засідання комісії.
