З 1 вересня 2020 року навчання за контрактом в українських вишах, на найбільш популярних спеціальностях, коштуватиме не менше 60% вартості, сплаченої державою за бюджетні місця. Вивчити одного фахівця за державний кошт нині вартує приблизно 43 тисячі гривень.
Наскільки здорожчає навчання за контрактом і яких спеціальностей ця новація стосується, – у матеріалі 24 каналу.
Дороге навчання
Урядовою постановою запроваджується мінімальна вартість контрактного навчання для 38 з 121 спеціальностей. Йдеться про так звану індикативну собівартість.
Постанову ухвалили на засіданні уряду 3 березня 2020 року.
Що таке індикативна собівартість? Усереднений обсяг фактичних витрат певного вишу за попередній календарний рік на одного студента. Цей показник використовується як індикатор мінімальної вартості надання освітньої послуги одному студенту.
Постанова уряду № 191 передбачає зміну підходів при обрахуванні вартості навчання. Тобто про відповідність суми, заплаченої контрактником, до вартості навчання, що забезпечується державним бюджетом, на одне місце.
В середньому на навчання одного бюджетника держава витрачає приблизно 40 тисяч гривень в рік. Звісно, ціна залежить від використання спеціального обладнання, наприклад, підготовка фахівців інженерних спеціальностей чи авіа сфери обійдеться дорожче,
– роз’яснює експерт з питань освіти Українського інституту майбутнього Микола Скиба.
Водночас, якщо ми відкриємо оголошення про набір студентів на контрактні спеціальності, то побачимо що ціна навчання стартує від 12-13 тисяч гривень. Зокрема, в регіональних університетах. Середня ж вартість навчання за контрактом по країні коштує 16,5 тисяч гривень.
Зрозуміло, за такі кошти навчити студента навряд чи можливо. Наразі вартість освіти компенсується за рахунок тих коштів, які отримує університет з державного бюджету, в рамках підготовки студентів за державним замовленням. Відповідно, ті хто навчається на бюджеті та здобув це місце, показавши кращі результати у навчанні, недотримують знань і навичок, а контрактники фактично дотуються. Як наслідок, ні ті ні інші недостатньо отримують належної уваги викладача. Також не оновлюється матеріально-технічна база (лабораторне обладнання тощо). По суті, йде імітація освітнього процесу.
В тих же політехніках навчання точно не може коштувати менше 20 тисяч гривень. Якщо така вартість все ж є, то це означає – хтось десь когось обманює, – додає Скиба.
Ціни зростуть не для всіх
Щоправда, мінімальна вартість навчання встановлюється лише для 37 найбільш популярних серед абітурієнтів та їхніх батьків спеціальностей. І, які, до речі, не вельми затребувані на ринку праці. Зокрема, це такі спеціальності як: економіка, право, менеджмент, маркетинг, політологія, міжнародні відносини, фінанси, журналістика, туризм, готельно-ресторанна справа, дизайн, та інші.
Про школу – гордість громади, дивіться тут:
З понад 120 спеціальностей 83 не зазнають змін:
- інженерні;
- технологічні;
- аграрні;
- природничі;
- педагогічні та інші.
Йдеться про спеціальності, де є дефіцит спеціалістів. Родини для яких питання ціни дуже чутливе отримують сигнал – куди варто спрямовувати дитину на навчання,
– пояснює Микола Скиба.
Ще один момент – якщо студент працює, то він може повернути 18% вартості контракту (податкова знижка). Плюс анонсується можливість отримати від держави пільгові кредити, але враховуючи падіння економіки – це вже під питанням. Хоч у постанові, яка наразі чинна, така можливість задекларована.
Говорячи про зростання вартості навчання для контрактників, варто звернути увагу, що це відбуватиметься поступово:
- 2020 рік – 60% від держфінансування на 1 студента в університеті;
- 2021 – 70 % від держфінансування на 1 студента в університеті;
- 2022 – 80 % від держфінансування на 1 студента в університеті.
Зміни не стосуватимуться студентів, які вже навчаються. На ціну навчання на контракті впливатиме багато факторів, зокрема, доходи людей в регіоні розташування вишу. Якщо вартість виявиться вищою за три середні офіційні зарплати в області, університети зможуть її не піднімати.
Запровадження мінімальної вартості навчання за контрактом стосується як державних, так і приватних університетів, що отримують фінансування з бюджету країни.
Впровадження мінімальної ціни на контракт дозволить аби плата за навчання відповідала реальним витратам університету на підготовку студента та дозволить забезпечити якісне навчання. На переконання Миколи Скиби, ця новаціє є конструктивною. Принаймні вона сприяє тому, що система надання освітніх послуг стає більш прозорою і наближається до реальності. Таким чином починається розмова – скільки коштує освіта й ставиться питання – хто має платити.
Прокоментуйте