24 лютого — день пам’яті постаті, яка змінила обличчя української медицини. Софія Окуневська, уродженка села Довжанка, що біля Тернополя, не лише здобула право на вищу освіту в епоху тотальних заборон, а й привезла в Галичину революційні методи лікування онкології.
Проте шлях інтелектуального тріумфу завершився глибокою особистою трагедією. Більше читайте у ТН.
Терниста дорога до «матури» та диплома
Вихована батьком-вдівцем, який заради медицини залишив священство, Софія змалечку бачила лікарську працю як покликання. У 19 років вона зчинила справжній фурор у Львові: стала першою дівчиною в Королівстві Галичини, яка склала іспит на атестат зрілості (матуру) в академічній гімназії. Іспити у майбутньої лікарки приймали особисто Іван Франко та Іван Нечуй-Левицький.
Через неможливість навчання жінок в університетах Австро-Угорщини, Окуневська виїхала до Швейцарії. У 1896 році вона закінчила Цюрихський університет, а за два роки захистила дисертацію про анемію, ставши першою жінкою-доктором медицини в регіоні.
Наукові прориви та гуманітарна місія
Повернувшись на батьківщину, Софія чотири роки виборювала право на визнання свого іноземного диплома.
Її кар’єра була пов’язана з благодійною роботою в львівській «Народній лічниці», де вона безплатно лікувала найбідніші верстви населення.
Ключові здобутки Софії Окуневської
-
Боротьба з раком: Вона була піонером променевої терапії в Галичині, вперше застосувавши радій для лікування гінекологічних пухлин.
-
Професійна освіта: Організувала першу крайову школу для акушерок та медсестер.
-
Наукова мова: Вперше уклала словник медичної термінології українською мовою.
-
Громадська праця: Співзасновниця «Лікарської комісії», що стала першою професійною спілкою українських медиків.
Самотність та фатальна випадковість
Особиста доля Софії була затьмарена низкою драм. Після зради чоловіка та болючого розпаду шлюбу на неї чекав ще важчий удар — самогубство єдиної доньки Єви. Робота була єдиним порятунком від депресії, особливо в роки Першої світової, коли лікарка рятувала українців у таборах біженців.
Життя видатної жінки обірвалося раптово у 1926 році. Через самітницький спосіб життя вона не змогла вчасно повідомити близьких про гострий напад апендициту. Допомога надійшла занадто пізно — причиною смерті став перитоніт. Софія Окуневська похована у Львові, залишивши по собі спадок, який став фундаментом для цілих поколінь українських лікарок.
Ми писали також: За три дні до 46-річчя: історія воїна, який провів на війні 11 років.
За три дні до 46-річчя: історія воїна, який провів на війні 11 років
