І. Лікарчук: 20% надбавки учителям – не стимул для сертифікації


Автор: Ігор Лікарчук, екс-керівник Українського центру оцінювання якості освіти, в. о. директора Навчально-методичного центру забезпечення якості освіти.

Черги із вчителів початкової школи, бажаючих пройти сертифікацію, щоб стати «агентом змін» і отримувати 20% надбавки до зарплати, НЕМАЄ. Про це свідчать результати завершення реєстрації бажаючих взяти участь в сертифікації у 2020 році.

Як відомо, рішенням Уряду була встановлена кількість тих, хто може пройти сертифікацію – 2000 осіб. Виявили бажання – 1700. Так, це у два рази більше, ніж в минулому році, Але у 2019 була квота – 1000 тис. осіб. Тож черги таки немає. На мою думку, відсутність, образно кажучи, «черги» пояснюється наступним:

  1. 20% надбавки до зарплати – не той стимул, який може надихнути вчителя пройти кілька кіл випробувань, щоб цю надбавку отримати. Якщо взагалі він її отримає.
  2. Дивакуватий, м’яко кажучи, зміст випробувань. Школярське за змістом та сутністю ЗНО, яке до виявлення професійних здібностей педагога має таке ж відношення, як морська свинка до свійської свині. Шалена кількість паперово-цифрових та інших презентаційних матеріалів, які потрібно підготувати, знайшовши для цього час, гроші та фахівців. І, звичайно, оте сумнозвісне вивчення практичного досвіду: з відвідуванням уроків так званими «експертами», які, у багатьох випадках, такі уроки ніколи не проводили; з надмірним порпанням у особистості того, хто сертифікується; з використанням інших технологій, від яких фаміамить душком радянських фронтальних перевірок; з т. зв. вивченням думки про вчителя, котре, як правило, перетворюється в збирання різної інформації про нього методами, що далекі від професійних соціологічних досліджень тощо;
  3. Цілком позитивна риса учительської ментальності, котра характерна для величезної кількості успішних педагогів: «Я працюю, а в шоу нехай беруть участь інші».

Чи означає написане вище, що від сертифікації потрібно відмовитися?

Абсолютно не означає. Потрібна інша сертифікація. Для тих, хто вже працює, вона має стати:

іншою за змістом. У результаті сертифікації має констатуватися рівень професійної зрілості педагога. Досягнення кожного наступного вищого рівня – автоматично означає дуже і дуже великий плюс до зарплати. Або відсутність такого «плюса» взагалі;

іншою за статусом. Вона має замінити існуючу систему атестації;

іншою за рівнем експертної оцінки. Сертифікація – справа фахових професійних об’єднань педагогів, а не державних інституцій. Лише фахівець зможе оцінити професійний рівень іншого фахівця, а не методисти, працівники ДСЯО, заступники директорів шкіл та ін. «експерти».

Тобто для працюючих педагогів сертифікація – фактичне продовження дозволу займатися педагогічною діяльності та визначення розміру його посадового окладу залежно від рівня професійності.

Для тих, хто лише прочинає працювати, сертифікація – надання дозволу на право здійснювати педагогічну діяльність, отримання ліцензії. До сьогодні таке право надавав диплом про вищу освіту. Хоч насправді диплом є лише свідченням того, що його власник, начебто, здобув відповідну освіту, але не право прийти на урок…

P.S. Сьогодні у багатьох регіонах учителям, які беруть участь в конкурсі «Учитель року», виплачують матеріальну винагороду. Щоб лише згодилися і не випасти з рейтингу. Боюся, щоб таку ж допомогу не довелося в майбутньому виплачувати й тим, хто наважиться на участь в сертифікації в наступні роки. Якщо вона суттєво не зміниться. Адже не секрет, що вже цього року в деяких областях педагогів умовляли до участі в сертифікації, щоб виконати план… Але його спромоглися виконати лише з десяток областей…

Джерело: osvita.ua

 

Додав: rovesnyknews




x

Варто прочитати

Скільки триватиме навчальний рік, дати ЗНО та як відбуватиметься вступ

У зв’язку з загальнонаціональним карантином Міністерство освіти і науки розробило два сценарії завершення навчального року, ...